Лист українським солдатам
Український солдате! Доброго дня чи вечора! Головне доброго! Раніше ніколи не задумувалася над цими словами, вони сприймалися, як щось звичне, буденне. Так, як і не думала про поняття «війна». Чула про нею зі згадок свідків Вітчизняної чи героїв-афганців. Але то не сприймалося так, то було десь, далеко, не зі мною і не з моєю сім’єю. А сьогодні… Сьогодні тривога заполонила душу, неспокій, з’явилось сум’яття.
Я, як матір двох синів, можу упевнено сказати, що ростила їх для щастя і мирного життя. Так і ваші матері віддавали всю мудрість, тепло свого серця та здоров’я. Лише материнська любов не знає кордонів страху, сумнівів, розрахунків. Лише вона очищає усіх, зігріває, зупиняє перед безоднею та оберігає. Мати тяжко страждає, якщо її дітей спіткало горе.
Важко зараз усім. Увесь світ здригнувся від несправедливості, від беззаконня, від жаги збагачення можновладців. Це відчуваємо ми, це вже знаєте ви, бо знаходитися в епіцентрі подій. Ви довели і доводите усьому світові, що є на сьогодні патріоти своєї Батьківщини, сміливі, відважні, віддані, безкорисливі. Я пишаюся тим, що живу у такій країні, де за світле майбутнє, без рабства, свободу українці стоять на смерть. Від імені усіх матерів нашої країни дякую вам, українським солдатам, що ви розумієте головну істину життя - не страшно впасти, страшно, коли все життя повзти. Слава Україні! Вам, героям, слава!
15.09.2014 22:01 