Тобі
Біль стихає, мрії забуваються, спогади зтираюся з пам`яті. Вже немає того шаленого відчуття пристрасті. Лише самотній дим цигарок нагадує про те, що було, про те як було, про те як вже ніколи не буде. І ти, згадуватимеш про це колись з посмішкою, не іронічною. Твої спогади будуть щирими, можливо це буде єдиним щирим, що ти коли-небудь робив. І я буду знати, що саме я цьому була причиною. Я твоя причина - єдине, що тебе надихало і зупиняло, створювало щодня і руйнувало щоночі, пробудило від сну самотності і покинуло, коли ти цього не очікував.
Знову відчуваю біль, але він вже не ріже сталевим лезом по моєму серцю, він відчутний лише на тому шрамику, який загоївся, але залишився, який завжди нагадуватиме про тебе.
Хмельницький, 0:25, 23.10.2010
