26.08.2014 22:50
Без обмежень
966 views
Rating 5 | 13 users
 © Тетяна Ільніцька

УКРАЇНСЬКІ ПЕРЕДЗВОНИ

Свято у святковий день

Літо. Спека. Недільний ранок. День Незалежності України. На серці тепло і радісно, щемливо і трішки гаряче! І це не лише від відчуття свята, яке відзначає вся країна, але й від того, що й ти дотичний до нього! Ти – один із тих, хто творить цей урочистий і піднесений настрій для багатьох своїх співвітчизників! Бо ти – український поет, володар слова і чарівник метафор, ти той, на кого сходить натхнення, аби вже потім розійтися-розпливтися невидимою хвилею серед людей – так, як розходяться сонячні промені, даруючи тепло і радість! І зараз, коли стільки хмар намагається затьмарити наше українське сонечко, майстерність поетів і письменників, співаків і музикантів, усіх митців на часі, як ніколи раніше! Слово має пробуджувати й утверджувати, надихати й окрилювати, підтримувати й скеровувати, народжувати почуття прекрасного й утішати в горі. Бо спочатку було, як відомо, слово!

Українські Передзвони знову покликали друзів на мальовничі дніпрові пагорби! Олександр Ліщенко – невтомний сподвижник і засновник фестивалю – вкотре виклопотав дозвіл на його проведення на відкритій сцені за Музеєм Голодомору в Києві. І ось… свято наближається! Свято слова на святі духу!

Звучить, відбиваючись від дніпрових схилів і Лаврських бань, гімн України, який виконує акапельно дует Яворина, а присутні учасники й глядачі фестивалю підхоплюють. Після гіркотної хвилини мовчання відрадно насолодитися безсмертним словом Тараса Шевченка: Олександр Ліщенко читає з пам’яті поему «Кавказ». Звучить вітальне слово від історика Сергія Рудюка, у якому повною мірою розкрито роль і значення незалежності не лише у вимірах свята духу й вольності, а й у всій сукупності її суспільно-політичних чинників, які двадцять три роки назад почали формувати і формують життя в Україні й сьогодні.

І далі відбувається вже справжня феєрія, у якій слово поетичне переплітається із мистецьким співом. Понад сорок поетів, музикантів, бардів, музичних колективів і навіть справжній хор! Можете собі уявити? З усіх куточків України! Хто як міг діставався сюди! Скажімо, Світлана Патра – світла людинка і громадянин своєї держави – якій дістатися до місце проведення фестивалю було ой! як не просто! І таким людям хочеться подякувати окремо, бо вони долають непрості обставини не лише нашого непростого сьогодення, а й власні життєві, можливо, для когось непоборні перепони. Прибуло так багато митців! І всі вони такі різні, неповторні, оригінальні, але єдині у прагненні донести своє поетичне слово українцям!

А ось під деревом шукають прихистку від літнього спекотного сонечка поети Проби Пера. Дехто з них побачився вперше, хоч насправді вже знайомий рік-два, щодня спілкується на сайті літературного інтернет-видання, заснованого Сергієм Семенюком або просто Суворим (не у значенні прискіпливого ставлення до авторів, а у сенсі вимогливості до власної майстерності)) І поки ведуча свята Олена Коломієць оголошує наступного, хто має вийти для виступу на сцену, тут, під деревцем, обійми і згадування «а – що – ти – ото – хотів/хотіла – сказати – цим – віршем?», фото на згадку, автографи на пам’ять. І це зворушує! І, можливо, надихає? І надихатиме на нові твори! Хтозна? Поети «Проби Пера» стоять і чекають свого виступу – Олександр Панін, Оленка Зелена, Олександр Новіков, Світлана Рачинська, Анна Коназюк, Міха Невідомський, Наталка Святокум, Олександр Деркач, Мальва Світанкова.

А на сцені – як на сцені)) Хто збився і забув слова, а хтось навпаки – вийшов і зачарував всіх майстерністю виконання і силою поетичної харизми, як, наприклад, Анатолій Матвійчук, чий виступ нікого не залишив байдужим. Та й як інакше, якщо людина володіє усією повнотою поетичного слова?

Як завжди вражає своїм талантом Тетяна Яровицина, котра традиційно є найбільш відповідальною «ланкою» в Українських Передзвонах (а Олександр Ліщенко по-дружньому називає її «совістю»)). Тетяні завжди болить найболючіше, що зовсім не є тавтологією. Таким уже даром нагородив її Бог і вона несе його гідно!

А під деревом пробаперців підіймається градус сприйняття дійсності… бо ж невблаганно наближається час виступів! Відкрию тут маленький секретик – більшість пробаперців мають вперше читати свої твори на публіку, тобто, виступати))

- Ой! – зітхає Світланка, - А можна я цього разу лише послухаю, а виступлю наступного?..

Це аж ніяк не стосується досвідчених Олександра Паніна і Наталки Святокум, Мальви Світанкової і Міхи Невідомського! Олександр Миколайович чудово декламує свої патріотичні твори, зокрема свій відомий вірш про Надію Савченко. За годину-дві на сцену викликають Оленку Зелену – звучить «Непрохана» і «Бузковий сад». А тоді Аня Коназюк оповідає сумний поетичний діалог матері і сина, який вражає і підтекстом, і правдивістю замальовки… Потім Мальва Світанкова читає свою ніжну колисаночку – на щастя, на добро, на злагоду у рідній Україні. Світлана Рачинська розказує про свою кохану Праматінку руж (таку дивовижну метафору поетеса придумала для України)) Все чудово, натхненно, піднесено! Аж тут… стається… непередбачуване і не плановане – дощ… уїдливий, затяжний, холодний… І хто б міг подумати? Такий ясний і чудовий день, який припікав українців на свято, раптом переродився на дошкульний і довгий дощовий вечір… Виступи переносяться під наметик… Там, зокрема, виступає Наталка Святокум зі своїми патріотичними творами. Але це теж не рятує дійство… Всі – і учасники фестивалю, які ще не виступили, і поодинокі глядачі – підіймаються сходами до музею і тут, під монументальним дзвоном меморіалу Голодомору в Україні тривають виступи, по-домашньому, без мікрофону, у вузькому колі. Виступає Саша Новіков зі своїм нестандартним поетичним плетивом, яке є по суті одною розгорнутою метафорою (кожний образ поетично перероджений і набуває нового сенсу). Читає реп Міха Невідомський і свою улюблену поезію із Тараса Шевченка (На жаль, не було вже можливості заспівати! Але ми знаємо, що Міха – чудовий виконавець! І наступного разу спів буде! Обов’язково!). Свято наближається до свого завершення, але його післясмак ще довго відчуватиметься десь там зліва, промовлятиме зі світлин, проростатиме у нових творах!

Свято минуло, але ніколи не минуть спогади про чудові миттєвості Українських Передзвонів! Окремо хочеться подякувати поетам Василю Дроботу і Олександрові Кучеренку, Лілії Батюк-Нечипоренко і Олесі Венгринович, Євгенії Більченко і Олегу Максименку, Тетяні Домашенко й Антоніні Листопад, Євгенії Пірог і Славі Світовій за подаровані чуттєві миттєвості, за неповторний дотик до поетичного слова! Також окреме спасибі музикантам за естетичну насолоду від їхнього майстерного виконання – бардам Юлії Шутенко, Тетяні Доміловській, Ользі Артеменко, Олександру Єроху, музичному гурту «Козацька ліра», хору «Оболонь». І хто раптом не був згаданий у цих переліках – не ображайтесь! Просто знайте, що це не навмисно, можливо автор цього допису десь на хвилинку відволікся і щось не почув, але однозначно усі учасники Українських Передзвонів були чудові! І хочеться уже чимшвидше знову побачитися з вами!!!

Як добре, як чудово, що є друзі! Ось такі друзі, поєднанні з тобою невидимими зв’язками чогось такого сакрального, що не піддається простому матеріальному опису! І як добре, що друзі поспішають на зустріч, долаючи сотні кілометрів! Після розтавань будуть нові й нові стрічання (чи може, мистецькі стрітення?) і так до безкінечного звучання поетичного слова на нашій землі! Слава Україні! Слава її митцям! Слава її героям!

Хай живе квітуча і незалежна Україна! Зі святом тебе, люба Батьківщино!

Київ 24-26 серпня 2014 року



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Змітаю знову куряву з книжок / Філософський вірш | Тетяна Белімова». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Слово про незалежність / Політика та суспільство | Тетяна Белімова».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 05.04.2017 08:46  © ... => Липа Ольга - Душа Українки 

Пані Олечко, побачила зранку улюблену з дитинства байку в українському перекладі. Мені здалося, що вона дуже доречна в контексті останніх подій.


Іван Андрійович Крилов. Байки



СВИНЯ ПІД ДУБОМ


Свиня під Дубом віковим

Наїлась жолудів досхочу, до відвала;

Наївшись, виспалася під ним;

А потім очі, продираючи, підняла

І рилом корінь Дуба підривати стала.

"Адже це дереву біда, -

Їй з Дуба Ворон промовля, -

Коли коріння ти оголиш, воно засохнуть може".

"Хай сохне, - каже тут Свиня, -

Мене те анітрохи не турбує,

У нім не бачу толку я,

Нехай це кожен чує;

Хоч вік його не будь, нітрохи не шкодую;

Аби тут жолуді були: адже від них я і жирую".

"Невдячна! - мовив Дуб до неї тут, -

Коли б могла ти вгору рило підійняти

Тобі нарешті стало б знати,

Що жолуді ці на мені ростуть".

І неук також, як сліпець,

Учені праці й вчення,

Усю науку лає,

Не відчуваючи, що їх плоди збирає.


Переклад LanceloT(2008)

 05.04.2017 08:32  © ... => Липа Ольга - Душа Українки 

Дякую, пані Олечко)) Приємно, що Ви хоч і на відстані, але оцінили.
Дякую всім друзям фестивалю, його постійним учасникам і глядачам. Помилки, напевно, невід`ємна складова такого дійства. Будемо намагатися виправляти)))) Водночас будемо й надалі робити свою справу, подобається це комусь чи ні. 

 30.03.2017 17:29  Липа Ольга - Душа Ук... => © 

Цікава розповідь... і почуття, і хвилювання авторів... І цікаві зустрічі, я теж перехвилювалася коли читала!!! Дякую, пані Танечко!!! 

 28.08.2014 22:35  © ... => Бойчук Оля 

Теж вірю і надіюся!!!

 28.08.2014 22:32  Бойчук Оля => © 

І я хочу подякувати, Танюся! За чудове висвітлення того сонячного і святочного настрою на Передзвонах. Ще раз щиро шкодую, що не змогли бути, слухати, читати, відчувати той настрій разом з усіма Вами. Дуже сподіваюсь, що цієї осені( мирної і теплої осені!) ми зможемо таки приїхати до Пробаперців! 

 27.08.2014 07:30  Олена Вишневська => © 

Дякую, сонечко! Цілую навзаєм! "Добре, що ти є"

 27.08.2014 00:24  © ... => Мальва СВІТАНКОВА 

я була дуже рада тебе побачити! ти така класна! от ніби сто років тебе знала!

 27.08.2014 00:11  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Дякую, Тетянко), що запросила. Я просто зворушена. Рада зустрічі з цікавими людьми. Мистецький дух- чудесно-життєдайний!!!!))

 27.08.2014 00:04  © ... => Олександр Новіков 

дяки))

 27.08.2014 00:04  © ... => ГАННА КОНАЗЮК 

І тобі дякую! За підтримку і участь)) Без вас би Передзвонів не було!  

 27.08.2014 00:03  © ... => Панін Олександр Миколайович 

Так і є! Рада була знайомству)) І до наступних зустрічей!  

 27.08.2014 00:03  © ... => Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ 

дякую)))  

 26.08.2014 23:46  © ... => Олена Вишневська 

Золоті слова, Оленко! Цьомик! І за тортик, і за цукерки, і головне, за твою поетичність і привабливість))

 26.08.2014 23:37  © ... => Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ 

дякую, Миколо Васильовичу! долучайтеся по можливості у майбутньому)))

 26.08.2014 14:48  Олександр Новіков => © 

плюсище =) було круто 

 26.08.2014 13:42  ГАННА КОНАЗЮК => © 

Чудова стаття!!! Майстерно написано, усіх згадала - нікого не оминула! Читаєш - ще раз насолоджуєшся святом! Дякую тобі, Таню!!!! Щиро-щиро!)) 

 26.08.2014 13:01  Панін Олександр Мико... => © 

Чудовий, гарний нарис, повертає у свято, яке завжди з нами. 

 26.08.2014 12:57  Микола Васильович СН... => © 

Пречудовий репортаж! 

 26.08.2014 12:30  Олена Вишневська => © 

Танюш, а як описала все класно!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!! Захоплююче, в пам`яті відновлюється все до дрібничок. і знову все єство переповнюється емоціями, почуттям радості, а натхнення - то вже через край)))) Це неймовірно потужний зарад позитивної енергетики!!!
Спасибі величезне всі причетним до такого дійства!.. За можливість бути в колі талановитих щирих українців! За тепло і світло, яке випромінюють творчі серця!.. За дружнє слово, підтримку, розуміння!..
Миру і злагоди нашій квітучій країні! 

 26.08.2014 12:04  Микола Васильович СН... => © 

Пречудовий репортаж!!! Ве-е-е-еличезна подяка! 

 26.08.2014 11:35  © ... => Лана 

Дякую, Світланко, на добрім слові)))) Приємно! 

 26.08.2014 11:06  Лана => © 

А ще хочеться подякувати Таню, особисто тобі, що ти небайдуже вишукуєш у маловідомих творах щось живе і нетліюче. І з великою духовною радістю та захопленням згуртовуєш усіх, хто живе Україною. Бог завжди поруч з тими, хто має любов у своєму серці, а коли ця любов випромінюється і всеоб"єднує - це просто щастя! Хай живе і квітне незалежне українське слово!

 26.08.2014 10:55  © ... => Лана 

Золоті слова! Так і є! Зі святом)) 

 26.08.2014 10:52  Лана => © 

Безмежно радісно і тепло на душі від зустрічі і трішечки сумно... Як же ж прекрсно бути причасником українського слова! Можу порівняти з жменькою духовної благодаті, яку я почерпнула і з великою внутрішньою радістю привезла у свою рідну домівку. Все було чудово! І дощ Боженькою був посланий не просто так. Любі Пробаперці, на жаль, не з усіма мені вдалося поспілкуватися в виду тих, чи інших обставин, але у моєму серці лишили світло Ваші посмішки, Ваші розуміючі погляди, Ви всі неповторні і сформовані творчі особистості! Ще раз зі святом!!! 

Публікації автора Тетяна Ільніцька

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо