Українські старшини
Слова, текст пісні «Українські старшини» Олег Буць
Коли вірші в жалобі, молебни виплакують сили.
І писати так важко над прірвою зірваних душ.
Та приходять нові, і стають у тилу у могили
Боронити свій край, де земля вся – праматінка руж.
Коли край у сум’ятті,
Молебни пливуть щогодини,
Рідна ненько Вкраїно, дітей ти своїх позови!
Українські старшини!
Ваш час – уставайте, старшини!
Ну бо хто окрім вас? Ну бо хто, як сьогодні не ви?
Українські старшини,
Вам завтра із краю всі квіти!
А сьогодні у вічі зрадливо вам сонце встає…
То ж казали учора,
що нема із ким край боронити…
Але вірили, знали, що було, і буде, і є!
Українські старшини! Українські старшини,
Ви не просто піднялись на поклик труби.
Ви у серце узяли лиш гроно калини –
Не хрести, не зірки, не орли, не дуби…
Українські старшини!
Ваш час – прокидайтесь, старшини!
Щоби дзвін лиш на свята, на добрую долю бринів –
Від вогню і неправди
Бійців бережіте, старшини!
Часом старших від вас,
та все одно чиїхось синів…
Українські старшини! Українські старшини,
А для ваших бійців ви є старші брати.
Хай ні ваші кохані, ні ваші родини
Не зазнають ніколи біди самоти!
Хай Господь вам дарує
І мужність, і мудрість у правді,
Хай надасть він вам силу з любові, а не зі злоби.
Щоб тієї любові –
як ніхто, ви завжди були варті,
Бо без слів і хвальби ви устали на поклик труби.
15.07.2014
