07.10.2014 17:44
для всіх
185
    
  4 | 4  
 © Весняна

Сліди на шкірі атлáсовій

Четверта ранку.

А між нами лишень слабкувате світло, розведене джазом.

Спокій. Незрозумілий та неоднозначний подих.

Та алкоголь.В надлишку.

Вперше за стільки часу ми готові берегти мовчанку, яка притаманна лишень зневіреним або ж щаслививм.

Лиш тут її з надлишком.

Бо ж не тривожить її метушнею рейкового трамваю незнайоме та не набриднувше місто.

Вже давно поламані мої нігті у відчайдушному намаганні зупинити час.

Дихання стихає і повільно гасне...

Малюючи сліди на шкірі атлáсовій.

Кудись дівається сутінь, а з нею, в такт, блідне й щастя...

Якого завтра теж [не стане].

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 11.10.2014 15:09  Деркач Олександр => © 

поетично...

 08.10.2014 21:32  Світлана Рачинська => © 

чудово...