На грані живого і мертвого
глава 14, том 2ФІЛОСОФСЬКИЙ ПОШУКУ ДУШІ
На другий день після проведення Ювілейного новосілля, вийшовши на роботу всі ще були під враженням почутого і побаченого.
В Миколи Антоновича та Олександра Андрійовича ще в голові стояла не аби яка мелодія Валерія Міладзе і вони, поговоривши про його талант стали продовжувати написання математичної моделі зв’язку з душею.
Сніжана Вікторівна та Василина Григорівна, очікуючи математичну модель зв’язку і спілкування з душею теж поділилися своїм враженням від почутого і побаченого на ювілейному новосіллі і почали займатися своїми справами. Василина Григорівна вивчала програмування математичних моделей, а Сніжана Вікторівна писала вірші. В таких темпах проходив і закінчився їх робочий день.
– Сніжана Вікторівна, прочитай нам два вірші та підемо додому – попросив Микола Антонович.
– Якщо так, тоді слухайте,– сказала Сніжана Вікторівна і стала по пам’яті читати такі вірші:
ДОЛЯ ПОЕТА
Пам`ять про долю поета
Різьблена з мармуру слова
Ходить шляхами сонетів —
Стверджує блискавку мови
Громом словесної тиші…
…Знаю — я буду, — хоч трохи
Скручений смерчем престижу
На п`єдесталі епохи!
НАРОДЖЕННЯ ВІРША
Мене поезія збудила
Десь, мабуть, перед ранком.
Благала: дай, поете, крила
І для душі — світанок.
Щоб я лебідкою летіла
У світ назустріч людям,
Щоб приземлитись я зуміла
І серцем билась в грудях!..
– Це ти, Сніжана, мабуть ці вірші присвятила поетам? Правильно! Хороші, – сказав Микола Антонович.
Колеги похвально оцінили вірші і пішли додому.
Василина Григорівна, чуло ввібравши інформацію ювілейного новосі-лля прийшла після роботи додому і, впоравшись на кухні, накрила стіл.
Доця Сніжанка вже спала. Няня пішла додому і вони вдвох із Сергієм Никифоровичем посідали вечеряти. Чомусь не їлося. Василина Григорівна ніби вдруге в своїй уяві передивлялася побачене кіно із планети «SS-344». Василина Григорівна задумалася: «Адже справді був такий час, коли була розвинута цивілізація у якої була задіяна резервна частина мозку і вони були спроможні спілкуватися з душами померлих». А потім згадала своє перше знайомство із Сергієм Никифоровичем і стала пильно і задумливо, усміхаючись дивитися в його очі пригадуючи перший його поцілунок.
– Чого пильнуєш? – запитав з нетерпінням Сергій Никифорович.
– Я думаю про любов загиблої людини, що показували по Інтернету на новосіллі і про нас з тобою, – замріяно сказала Василина Григорівна. – Хотілося б і мені, щоб ми теж так кохалися після того, як хтось із нас помре. А тобі, любий? – запитала вона.
– Хотілося б, але давай ми краще живими будемо так кохатися, – ска-зав Сергій Никифорович. – Скажи, краще яка філософська думка нині полонила твою голову? – запитав він.
– Я думаю про Вищий Розум, який сотворив Вселену та про цивілізації – так звані древніми філософами Раси, які Вселену населяли ще з давніх давлень – більйони більйонів років тому. Скільки ж це разів розвивалися і угасали цивілізації? Таке число в сучасній арифметиці відсутнє. Я б назвала це число – безкінечність, як простір – без начала і без кінця, як той обод колеса, – відповіла Василина Григорівна.
– Розкажи, Василина, мені про Раси, – попросив Сергій Никифорович.
– Тоді слухай, любий. Наша Вселена всіма своїми відділами представляє живу арифметику в своєму поступовому розвитку і реалізовану геометрію в своєму спокої. Вселена розвивається і еволюціонує Великими Кругами. Один Великий Круг розвитка для нашої планети існує із Семи Рас розвитка людства. Теперішній стан і період проходження Землі по цьому Великому Кругу називається Четвертий Великий Круг. В цьому Великому Четвертому Крузі близиться до свого завершення п’ятий малий круг Землі. Кожному малому кругу Землі належать відповідні круги розвитка людства, або так званої Раси. Зараз домінує п’ята Раса. Ми з тобою, коханий, вже люди Четвертого Круга П’ятої Раси. Тобто по своєму розвитку ми вже осягаємо другу половину П’ятої Раси нашого людського Четвертого круга – пояснила Василина Григорівна. – Може досить? Ти виморився. Давай я краще тебе укладу в ліжко спати, а сама ще трішки попрацюю над новим філософським нарисом, який цілий день не дає мені спокою, – додала Василина Григорівна і, підійшовши до Сергія Никифоровича поцілувала. – А завтра вранці прочитаєш. Згоден з моєю пропозицією? – Згоден. Завтра ж вихідний – відпочину, – сказав Сергій Никифорович і пішов у ліжко.
Василина Григорівна вкрила його і смачно поцілувала. Подивившись на сплячу доньку Сніжаночку сіла за ноутбук і стала писати філософський нарис. Їй писалося так легко. Думка в’язалася до думки, викладала суть задуманого. Десь, мабуть, о другій годині ночі Василина Григорівна закінчила писати нарис на тему «Світовий розум і пошук душі» він був такого змісту:«У вченні Платона сказано: все те видиме створено завдяки еволюції невидимого – Вищим Розумом». А це значить, що по законах природи з мікросвіту тобто з часточок атомів спочатку створювалися різні атоми різної величини, а потім з різних атомів – різні молекули різної величини, а з різних молекул – різні матерії, а з різних матерій створювалися тіла та фізичні об’єкти. А так як в ефірі були і атоми розума, то так же логічно спочатку були створені атоми розума, а з них – молекули розума, а з молекул розума була вже створена матерія розума, а з матерії розума – сам Вищий Розум. Потім створенням матерії різної величини і по формі та розміщенням у її геометричній моделі у відповідних оболонках займався Вищий Розум. Вищий Розум творив це все по законам природи теж ним створених. Закони виникали як слідство на основі розумного і збалансованого співвідношення певних геометричних форм – структури, склада та розміра створеної ним матерії. По такому принципу був збудований весь Всесвіт. Таким еволюційним шляхом була створена Вселена. А так як все в Світі удосконалюється – еволюціонує, то кінця Вселеної не буде. Отак через більйони більйонів років і появилися слова «без начала і без кінця». Що стосується душі як живої так і мертвої людини то вона теж створена з урахуванням всіх сучасних законів природи. Душа, володіючи електронно-магнітною оболонкою може бути як притягнена іншим матеріальним тілом так і відторгнута. Її атомна структурна решітка обволікається атомами духа і вона розміщена в духовному електронно-магнітному полі і є невидимим духовно-матеріальним тілом. Це тіло, як і всяке матеріальне тіло, існує по законам природи виведених Вищим Розумом. Душа як і розум є самостійне структурне тіло. Вона як окрема структура знаходиться то в електронно-магнітній оболонці розуму, то в електронно-магнітній оболонці духу і може коли їй забажається, або вразі потреби вийти із їхніх оболонок і побувати в різних координатах Вселеної. Розум і дух, які є невидимі, але матеріальні і як кожна матерія володіють енергією або статичною, або динамічною і самостійно переміщаються і можуть транспортувати душу вразі її потреби, або вразі її бажання. От вона і літає, збираючи інформацію то сама, то з розумом, то з духом, бо такою її сотворив Вищий Розум – який з часом церковними діячами був названий Богом. Коли людині сниться сон, який потім здійснюється то це значить, що коли людина спить душа, як розумне астральне тіло, випурхнувши із матеріального тіла – мозку злітала на місце події і повернулася назад. А коли вона прилітає на своє місце ще сплячої людини то тільки тоді людині починає снитися те, що побачила душа.
Що стосується пам`яті душі, як живої так і мертвої людини: духовно-матеріальна пам`ять душі, знаходиться, як окреме духовно-матеріальне тіло в духовно-матеріальному тілі розума. Душа, як електронно-магнітне тіло тримає всю накопичену інформацію. Розум дублює цю інформацію душі і відправляє в мозок людини де вона зберігається в електронно-магнітному вигляді в нейронних чарунках його пам’яті. Тобто пам`ять душі відносно пам`яті мозка людини є первинна і являється самостійним індивідом. Вона дає своє прізвище та ім’я людині. Тому душа і знає адресу, ім’я та прізвище людини.
Коли ж людина помирає то розум, маючи в своїй структурній решітці дух та душу в цей час відторгаються від матерії мозка і транспортуються енергією розума в ефір. В ефірі дух та душа виходять із структури розума і переходять на енергобіоз. Душа направляється в області Луни для очищення від негативів накоплених людиною за все життя. Потім очищена душа притягується духом, а їх притягує розум і, повернувшись на Землю вони втілюються у фізичне тіло людини до її народження. Всі свої доктрини Платон базував, посилаючись на закони Вищого Розума. Він казав: «Дух та розумна душа людини будучи сотворені Вищим Розумом володіють єством споріднення з божеством і здібні лицезріти вічні реалії. Душа не може увійти в плоть людини, якщо вона не бачила істини, яка дійсно існує. В душі завжди присутній божественний імпульс еволюції. Він постійно заставляє душу прагнути до вищих форм існування, доказуючи, що життя має своїм початком духовну могутність. Бо над усе є тільки одна духовна могутність створена Вищим Розумом».
Таким чином, доки людина живе доти розум черпає енергію з фізичної матерії – мозку і перетворює її в інший стан – в думку. А коли людина помира, то розум переходить на енергію ефірного поля – на енергобіоз. Можна припустити, якщо розум живої людини ідентично володіє всім тим чим володіє Вищий Розум, та враховуючи те, що у Вищому Розумі втілена Вища Душа, то виходить, що і в розум людини втілена її душа, а там де знаходиться розум людини там знаходиться і її душа – в головному мозку людини. Отже, знаючи адресат душі померлої людини, який знаходиться в її пам`яті і, знаючи, що душа, має електронно-магнітне поле, яке випромінює хвилі певної індивідуальної частоти коливання треба зробити запит по назві душі – тобто прізвище, ім’я та по-батькові померлої людини. Адже пам`ять душі містить в собі всю інформацію померлої людини. Такий запит повинен бути ультразвуковим. І, почувши відгук та запеленгувавши цей відгук вийти на зв`язок з душею». Такою думкою Василина Григорівна закінчила філософський нарис. Василина Григорівна віддрукувала на принтері чотири екземпляра нарису. Один поклала на тумбочку коло солодко сплячого Сергія Никифоровича, а два приготувала, щоб в понеділок в лабораторії показати Олександру Андрійовичу та Миколі Антоновичу, а четвертий, щоб до початку роботи занести в заводську друкарню «Фрезер» і лягла спати.
20.11–22.11.2014
м.Дніпропетровськ, 26.11. – 27.11.2014