Гардероб людських масок

Буває час, коли ти ходиш в роздумах і раптом питаєш себе - "Що я не так зробила?", і, коли розумієш, що довгий час одягала чужі маски, ти хочеш кричати, знищити, зняти.. Таке і сталося зі мною.

Здалось, що все моє життя - суцільна маска. Я багатьом заздрила, повторювала за ними справи, фрази, думки... Ба навіть манеру, як себе поводити, я копіювала в інших. Ні, це зовсім не було навчанням. Мені просто подобались ідеї - і я присвоювала їх, одягаючи чергову маску.

І саме зараз, коли я задумалась, - і зрозуміла, що робила все неправильно, - забажала викинути їх всіх - гардероб масок, які назбирались за все життя. В тому й-то справа, що забажала. Але - не вийшло. Я настільки багато була НЕ собою, що просто втратила саму СЕБЕ. Я стала маскою, під якою не було справжнього обличчя. Холод пробіг по спині і я кілька раз запитала себе - "Чому так сталося?.." Тепер, певно, я зрозуміла свою жахливу помилку життя... Дивно...

Я тоді і почала потроху знімати маски, вдосконалюватись хоч якось. Але навіть мозок налаштувався на брехливі звички, неправильні захоплення і слова. Я не знала, - хто я, що мені подобається і ким Я хочу бути.Стало так важко, що у такому стані можна було легко впасти в депресію.

- Я не люблю сонце? - не знаю Раніше я була впевнена що так, але це, певно, знову була чергова маска.

- Ким я хочу бути? - не знаю. Раніше я бажала бути тим, ким були мої близькі знайомі.

- Чого я боюся? - не знаю. Адже навіть це могло б бути самонавіюванням і маскою.

- Який в мене талант? - не знаю, адже і для цього знайшлося місце для маски - я довгий час вважала, що так класно робити будь що, що подобається іншим. Лише згодом я кинула все, зрозумівши, що ніщо, що подобається ІНШИМ, мені не приносить насолоди.

Досі борюся з бажанням не стати маскою. Я настільки довго їх носила, що це стало справжньою залежністю - ти просто не можеш без цього. кажучи, чи роблючи щось, я одразу починаю задумуватися - це справді МОЇ думки? І це МОЇ ідеї? Важко, але, певно, реально все виправити. Відрікшись від брехні і самонавіювання, можна все-таки прочати все з початку, знайти себе, і завжди бути собою..