03.02.2016 06:51
for all
249 views
    
rating 5 | 6 usr.
 © Ольга Шнуренко

Котячі мемуари

Тільки коти знають, як отримати їжу без зусиль,
житло без замка і любов без хвилювань.
(У. Л. Джордж)

Кажуть, що коти - живучі, що в них є 7 життів. В житті мого рудого Тигрика вже трапилися такі події, що тепер я думаю, він буде жити довго, якщо вже вижив у таких складних ситуаціях…


Перша історія

Коли Тигрик був зовсім крихітний і спав у мене під боком, я одного разу вставала з дивана і він, цей незграбний диван, перекинувся і кошеня накрила і я, і диванне ліжко.

Цілу добу котеня лежало і не ворушилося. Я так плакала, думала, що кіт помре, а моя подруга сказала, що моє тигреня просто у стані больового шоку. І дійсно, через пару днів він уже бігав, стрибав, грався, як нібито нічого не трапилося…


Друга історія

Коли Тигрик підріс, він отруївся консервами «Віскас». Я носила його на руках в лікарню. Спочатку уколи робили лікарі, а потім я сама. Але кіт перестав їсти, лежав на шафі і сумно дивився на мене. Серце моє краялося і душа боліла.

Одного дня моя сусідка принесла гарного котика, з чисто вимитою шерстю, в тілі і, як виявилося пізніше, з хорошими манерами. Вона сказала, що якщо Тигрик помре, то для мене втіхою стане темне котеня.

Новий гість поїв із миски Тигрика, стрибнув у пісочок, попив воду з крана у ванній кімнаті. «Домашній» – подумала я.

І тут відбулося справжнє диво! Тигрик раптом ожив, стрибнув з висоти на підлогу і почав їсти, пити і навіть гратися з новим другом.

Я назвала котеня Мурзіком, тому що в нього мордочка була різнокольорова, ніби замурзана. Я вирішила, якшо Мурзік врятував Тигрика, то хай залишається жити з нами. З того часу мої коти, як рідні брати, хоча порода і окрас у них - різні…


Третя історія

Коли ми влітку були в селі, мій Тигрик любив сидіти на тину, або ж на хвіртці. Одного дня раптово з’явився сильний вітер, кіт злякався і стрибнув на землю, але промахнувся і вдарився грудною кліткою об гострий корч дерева. Це трапилося в неділю, в ветлікарні був вихідний, тому я його понесла до лікаря тільки в понеділок. Цілу добу він не їв, не пив і лежав нерухомо.

Ветлікарня є тільки в районному центрі на окраїні міста, і я кілька кілометрів йшла пішки і несла Тигрика на руках. Після того, як котові укололи обезболюючі і протизапальні уколи, мій котуся вже додому біг сам підтюпцем. Потім ще певний час я робила йому уколи вдома власноруч і давала ліки в таблетках, і згодом кіт повністю одужав…


Четверта історія

Мій Тигрик - дуже допитливий. Коли ми знову були в селі, він бігав до сусідів і годинами сидів біля курчат та качок і просто спостерігав за ними. Мій котейко нікого не чіпав і нікого не душив, тому що все життя їв спеціальний корм для котів і живе м`ясо його не цікавило.

Але його запідозрив в злих намірах сусідський собака, погнався за ним і, коли Тигрик був уже на паркані, пес підстрибнув, спіймав кота за задню лапу і відкусив йому кусочок пальця. І знову мій рудий кіт пішов на лікарняний.

Цілий тиждень я його рятувала різними способами, але він знову не їв і не пив. Тоді я взяла велику дорожню сумку, поклала туди кота і сказала: «Ну що ж, поїдемо знову робити уколи». І що ви думаєте? Кіт вистрибнув із сумки і почав ходити! Мабуть Тигрик трохи хитрував, не рухався і насолоджувався, що я за ним так старанно доглядаю…


П’ята історія

Ця історія вже про Мурзіка. Він весь час спав у мене на грудях і через деякий час захворів. Коли йому зробили аналізи, то сказали, що в нього гормональний збій і запитали, де мій кіт любить спати. Після моєї розповіді лікар порекомендував мені піти на консультацію до ендокринолога і перевірити щитовидну залозу.

В результаті перевірки виявилося, що мені терміново потрібно робити операцію. Ось так ціною власного здоров’я мій кіт врятував мені життя…


Шоста історія

Кожного разу, коли ми були влітку в селі, мої коти ділили територію. Тигрик у сусіда цілими днями ловив мишей на городі, або в невеличкому ліску, бо він – завзятий мисливець.

А Мурзік лежав цілими днями на даху і грівся на сонці. Іноді в кущах бузку він ловив горобців, але не душив, приносив їх додому і клав у мене під вікном, а я потім цих пташок годувала і напувала.

Одного разу Мурзік не прийшов додому на ніч. Його шукала не тільки я, а й сусіди, бо всі його дуже любили за те, що він пухнастий, товстий і спокійний, як удав, а ще дуже лагідний. З ним любили гратися сусідські діти.

Але наші пошуки були марними. Цілу ніч я не могла заснути. На світанку вийшла в двір, взяла Тигрика на руки і сказала »Немає вже твого братика».

Мурзік, який, як з’ясувалося пізніше, спав на горищі у сусіда, почув мій голос і став голосно м`явчати і битися всім тілом об дах. Ми взяли драбину і визволили кота з полону. Коли я взяла його на руки, я від радості кричала...


Сьома історія

Я дуже хотіла мати собаку, щоб вигулювати її в парку і заодно зміцнювати своє здоров’я, але так сталося, що в моєму житті з’явилися коти і я їх почала тренувати: вигулювала на поводках кожен день у лісопарку, вчила ходити по різних гімнастичних предметах на спортивному майданчику.

Тигрику це дуже подобалося, а лінивий Мурзік відмовлявся і, коли Тигрик тренувався, Мурзік лежав у мене на плечі та іронічно усміхався.

Одного разу ми їхали в метро і Мурзілка, як завжди, лежав сонний на моєму плечі. Зайшла група японців і почали його фотографувати. Мурзік навіть оком не повів і зовсім не реагував на спалахи світла. От що значить кіт-флегматик.

Іншого разу німці попросили дати їм на певний час Тигрика, щоб зняти з його участю домашнє відео. Їх двоє діток були на роликах і вони по черзі брали Тигрика за повідок і він біг попереду, ніби собака в упряжці.

Вже кілька років ми не їздимо в село, бо мами моєї на цьому світі вже немає. Тому весною і влітку ми часто відпочиваємо в парку, що недалеко від мого будинку. Я беру ковдру, маленькі подушки і ми зручно влаштовуємося на лавці. Я читаю журнали, а коти поряд зі мною дрімають.

Повз нас проходять мами з малюками у візках і з більш дорослими дітками за руку. Вони зупиняються біля нас і бавляться з котами.

Ось так ми і живемо. Мої любі друзі і я, як одна сім’я…



м. Київ, 2.02.2016

Публікації: Ольга Шнуренко

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 02.05.2021 16:21  © ... => Савченко Даша 

На жаль, моїх улюбленців уже в живих немає... 

 02.05.2021 14:38  Савченко Д... => © 

Дуже цікаве оповідання. 

 13.03.2016 22:52  © ... => Олена Коленченко 

Люблю їх як своїх дітей))) І в носики цілую ніжно))) 

 13.03.2016 22:19  Олена Коле... => © 

Цікаві історії про домашніх улюбленців)) З оповідання відчутно як Ви любите цих котиків, а вони відповідають Вам взаємністю.... 

 12.02.2016 19:01  © ... => Дарія Китайгородська 

Поживемо, побачимо, загадувати щось - нереально, а обіцяти голослівно не буду...

 12.02.2016 17:12  Дарія Кита... => © 

Хай коти будуть здорові, а ваші оповідання про них - кумедні й живі ;) 

 03.02.2016 23:01  © ... => Панін Олександр Миколайович 

Далі будуть оповідання про котів радісні й дотепні ))) 

 03.02.2016 22:55  Панін Олек... => © 

Чудові мемуари, сподіваюсь, що "далі буде".

Коти, то особливе чудо, істоти, які живуть на грані двох світів.

Хай Ваші котики принесуть Вам ще багато-багато, щасливих миттєвостей. 

 03.02.2016 21:29  © ... => Марієчка Коваль 

1. Стосовно живого м`яса: мої коти полюють, бо в них є інстинкт, але не їдять ні мишей, ні горобців, бо вони гурмани...

2. Щодо займенників, це слушна порада. Перегляну і заміню займенники на іменники...

 03.02.2016 20:23  Каранда Га... => © 
 03.02.2016 20:01  Марієчка К... => © 

у вас там ляп - живе м ясо не цікавить, але на мишей полює. це я жартую. Впали в око горобці, яких ви напували. Дарма ви це робили. Треба було дати їм мирно відійти в світ кращий. ))))Вони обжирають всі вишні в садку. Цікаві душевні розповіді. Тільки із займенниками ви трохи перестаралися. Треба їх частково прибрати із тексту.

 03.02.2016 19:33  © ... => Каранда Галина 

Галю, а уявіть собі, як я все це в ліс везу і несу: ковдру, дві подушечки і 2 кота, кожен вагою десь 10 кг)))

 03.02.2016 18:17  Каранда Га... => © 

)дружна сімейка)
уявила Вас на лавочці з подушками й котами.) затишна картинка. 

 03.02.2016 12:33  © ... => Олена Вишневська 

Слава Богу, вже довгий час нічого з Тигриком не трапляється, бо ми рідко виходимо з дому і більше не їздимо в село, де на домашнім котів на кожному кроці чекає небезпека... Вони ж довірливі і не вміють захищатися від дворових забіяк...

Оленко, дякую за приємні побажання!

 03.02.2016 12:29  © ... => Тетяна Белімова 

Звичайно, кожен господар буде хвалити, перш за все, своїх домашніх улюбленців, і я не є виняток, тому скажу, що в мене коти гарні, розумні, дотепні, ніжні і добрі. Вони мене дуже люблять, а я їх просто обожнюю! 

 03.02.2016 11:50  Олена Вишн... => © 

Ваш тигрик пройшов справжнє "бойове хрещення"!
Хай Ваші теплі клубочки радують свою господарку і дарують Вам безліч приємних миттєвостей))) 

 03.02.2016 10:32  Тетяна Бел... => © 

Цікаві історії)) Дуже сподобалася Ваша оповідь, Олю))
Щоразу Тигрика була дуже шкода... А Мурзиком не можливо не милуватися. Навіть на відстані)) Навіть віртуально - прочитавши про його життєпис))
Здоров`ячка Вам і Вашим котикам!