Твоє диво
з рубрики / циклу «Коли розцвітає бузок»
Так з’являється диво: легко і невимушено, дотиком холодних зоряних ночей і літніх вечорів.
Воно з’являється на твоїх долонях так непомітно, як сонце з-за горизонту. Розцвітає ніжними пелюстками, тягнучись до неба. Воно зіткане з росяного намиста. Воно спускається з неба на білосніжній пір’їнці з крил ангела. Диво ніколи не з’являється просто так. Воно всміхається тобі у лагідному мереживі сонячних променів. Інколи ти не звертаєш на нього уваги, заклопотано дивлячись на годинник, і завжди кудись поспішаючи.
… А диво поруч. Оглянься навколо. Воно чекає на тебе. Твоє диво, подароване Богом.
Травень, 2016