МІСЦЕ ПІД СОНЦЕМ
Кожен шукає своє місце під сонцем. Докладає чималих зусиль, аби зайняти певне становище і насолодитись марнославством. Та часто люди знаходять лише місце під градом, вітром, дощем чи снігом, чекаючи, що воно, сонце, вийде ось-ось. Щоб наблизити цю мить, вони торгуються з власним сумлінням, продають за безцінь найдорожче… І навіть якщо сонце все ж виходить, воно викриває їхнє жалюгідне становище - поплямований одяг і нечисті руки. Правду кажуть: не кидайся брудом, бо можеш і не влучити, а твої руки точно забрудняться. Окрім того, на душі у них тоскно.
Місце під сонцем… Його має кожен, у кого це не самоціль. Така людина біжить за вільним вітром, чистим дощем, безмежним степом. Їй нелегко,бо не розрізняє подвійної моралі у інших. Той, хто вважає себе знавцем життя, хіхікає десь у куточку, мовляв, хіба не можна було збрехати, проігнорувати, врешті, мистецьки програти певний момент. Одна малесенька фальш, зате які гарні дивіденди! І як знаходяться такі дурні, які не бачать очевидної вигоди.
І все ж… Справжні почуття, вчинки, справжнє сонце неможливо замінити. Найяскравіша лампочка не дає такої сили і наснаги до життя. Жодне вигідне становище не гарантує душевного комфорту. І ми, діючи підло, так хочемо зустріти у житті лише порядність. Обурюємось чужому нахабству, забуваючи, що хтось, можливо, в такий спосіб виборює своє місце під сонцем.
Що нам заважає насолодитись життям сповна? Незгода з власним внутрішнім світом. Можна прожити без нового автомобіля, без вигідної угоди, а без цього – ніяк. Можна здобути весь світ, але він – ззовні, головне ж - усередині. А тих, які живуть в злагоді з собою, місце під сонцем знаходить саме.
Дрогобич, 2006 - 2007
