15.03.2017 19:38
для всіх
91
    
  1 | 1  
 © Маріанна

Наче

Ніби то все як завжди. Начебто все як слід. Спокійнісінько день за днем. Чи справді звично?

Та не так. Павутина якась обплутала. Як в тумані все. Чи крізь щільне полотно. Досягає здалеку. Стусає. Відчутно. Боляче, але ніби через якусь перепону, ніби не в повну силу.

А якби на повну? Тоді що? Думки про падіння кудись у прірву. Але… Наче у сні.

Складається враження якоїсь гри, правила якої також не надто справжні. Навіть якщо й не змінюються для кожного гравця. Все не справжнє.

Але ж відчуття справжні?! Емоції справжні?! Саме вони не дозволяють прокинутися. Бо ж нікуди?!

Начебто.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 16.03.2017 09:24  Тетяна Белімова => © 

Знаєте, Маріанно, мені чогось "Матрицю" нагадало))))) Розумію, що у Вас не про це, але відчуття такі реальні. Мала Вам про це написати)))

 15.03.2017 21:00  Каранда Галина => © 

якби ви знали, яке це іноді недосяжне щастя: коли спокійно днем за днем...