Бідолашні голівоньки
-Та скажи, скажи їй нарешті, зізнайся! І чого він соромиться, чого зволікає? - збентежено-перелякано шепотіли вони - Невже і сьогодні промовчить? Бідолашні наші голівоньки. От він піде і нам буде непереливки. Скільки сестер вже полягло...
Це не вперше спостерігали вони за закоханою парою, що сиділа на гойдалці під деревом. Стелився теплий літній вечір, сповнений п`янкими ароматами трав. Тихенько шелестіло листя, у якому заплутався легкий вітерець. І раптом пролунало:
"Я тебе кохаю..."
Вітерець затих і здається сам час сповільнив свій хід, щоб дати можливість закоханим насолодитись моментом.
- Нарешті! Врятовані! - з полегшенням зашепотіли вони, ромашки, що росли поряд з гойдалкою, яку вподобала пара - А то все любить, не любить...
Київ, 17.07.2017
