18.07.2017 18:56
for all
127 views
    
rating 5 | 7 usr.
 © Ірин Ка

Бідолашні голівоньки

Бідолашні голівоньки

-Та скажи, скажи їй нарешті, зізнайся! І чого він соромиться, чого зволікає? - збентежено-перелякано шепотіли вони - Невже і сьогодні промовчить? Бідолашні наші голівоньки. От він піде і нам буде непереливки. Скільки сестер вже полягло...

Це не вперше спостерігали вони за закоханою парою, що сиділа на гойдалці під деревом. Стелився теплий літній вечір, сповнений п`янкими ароматами трав. Тихенько шелестіло листя, у якому заплутався легкий вітерець. І раптом пролунало:

"Я тебе кохаю..."

Вітерець затих і здається сам час сповільнив свій хід, щоб дати можливість закоханим насолодитись моментом.

- Нарешті! Врятовані! - з полегшенням зашепотіли вони, ромашки, що росли поряд з гойдалкою, яку вподобала пара - А то все любить, не любить...



Київ, 17.07.2017

Публікації: Ірин Ка

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 21.07.2017 00:18  Каранда Га... => © 

 18.07.2017 22:33  © ... => Панін Олександр Миколайович 

Дякую)) 

 18.07.2017 22:32  © ... => Ковальчук Богдан Олександрович 

Дякую щиро))  

 18.07.2017 21:38  Панін Олек... => © 

Чудово 

 18.07.2017 20:31  Ковальчук ... => © 

Дуже оригінально, пані Ірино! Неочікувано, щиро кажучи))