ах ці хмарини в голубому.., Як повітря, яким ти дихаєш. Крізь відстані... чуєш?
- Доки Ти будеш літати у хмарах?
- Допоки не скінчиться небо...
- Про, що Ти думаєш?- Ти посміхнешся.., і як завше.., змовчиш... Саме в час надвечір"я квіти розкривають свій аромат і не соромлячись віддають його... Нота музики, яка відома тільки їм. І неважливо чи їх правильно зрізали. зірвали, чи просто вирвали... Вони створені віддавати.., не жалкуючи... Вони не пам"ятають біль... -Тобі було боляче? Глибокі, порваті, пошматовані... Ніяке оперативне втручання, ніякі пігулки і мікстури, ніякі знахарі не вилікують душевних ран... Ти розбиваєшся на шкляння, щоб підніматись і йти, одягаєш один єдиний наряд - усмішку, і стираєш дні які без Тебе... - Ти шукала вихід? ... я навчилась вишивати... Вишивати на серці шовковими нитками ніжності.., вишивати гляддю... Вишивати квіти і метелики... Саме в час надвечір"я квіти розкривають свій аромат і не соромлячись віддають його... Нота музики, яка відома тільки їм.. Вишивати хмари в голубому, які в мажорі танцюють вальс...>
