Непочуті
Він мені шепоче: "Непочуті"
Я іду на зов той, до них.
- Скільки ще доріг здолати треба,
Щоб зустрітись і почути їх?
- Не спіши! Зроби лиш крок один.
Серед гулу воєн й шуму вітру
стукіт серця проривається й звучить.
- Чуєш? Я іду до тебе. Я почула,
Адже маємо з тобою світ один.
( До збірки новел "Непочуті").
м. Васильків, квітень, 2018
