14.04.2018 14:33
для всіх
200
    
  6 | 6  
 © Ольга Моцебекер

Непочуті

Він мені шепоче: "Непочуті"

Я іду на зов той, до них.


- Скільки ще доріг здолати треба,

Щоб зустрітись і почути їх?


- Не спіши! Зроби лиш крок один.


Серед гулу воєн й шуму вітру

стукіт серця проривається й звучить.


- Чуєш? Я іду до тебе. Я почула,

Адже маємо з тобою світ один.


( До збірки новел "Непочуті").



м. Васильків, квітень, 2018

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 11.06.2018 22:16  Лора Вчерашнюк => © 

Чудово! Бути почутим - мабудь, найважливіше для людини))))) Тепло і щиро)))) Дякую)))

 17.04.2018 08:25  Тетяна Белімова => © 

А хочеться, щоб почули, зрозуміли. Напевно, нам це потрібніше, ніж їм.
І місточок - річ дуже важлива. Ті, хто не мають місточків, мріють про них, а ті, хто має, просто не помічають.