Ковчег еволюції
Зійшовші з небес
Я зателефонував Валі.
– Що ти, моя люба, робиш? – запитав я.
– Я, Саша, читаю книжку автора В.Ю. Конелес «Зійшовші з небес» і вона мене зацікавила, – повідомила Валя. Але коли її прочитала, я суть істини так і не зрозуміла. Вони нас клонували і коли на Землі був потоп вони покинули Землю, а вся наша цивілізація погинула, то звідки ж ми взялися? – запитала Валя. – Ти знаєш?
Я це питання вирішив з’ясувати, коли вийду на зв`язок з душею померлої людини, яка жила на планеті Нібіру.
– А це ми з тобою, Валя, в понеділок узнаємо. Я поведу тебе в лабораторію аспірантури і ми, вийшовши по міжпланетному Інтернету на зв`язок з планетою Нібіру це питання з’ясуємо, – відповів я.
У мене задзвонила мобілка.
– Я слухаю тебе, Світлана Іванівна. Кажеш, що всі погодилися. Добре. Будемо, – відповів я.
– Що сказала Світлана Іванівна? – запитав Мене Віктор Олексійович
– Сказала, що о вісімнадцятій годині підемо в міжпланетний Інтернет, а потім підемо в ресторан, – відповів я.
І я знову зателефонував Валі.
– Ти, Валя, вже знаєш, що ми повинні бути в міжпланетнім Інтернеті міста о вісімнадцятий годині – подивимося фільм, а потім посидимо в ресторані? – запитав я. – Знаєш, тоді ми з Віктором Олексійовичем зайдемо за тобою.
Ми з Віктором Олексійовичем забрали Валю і поїхали в клуб Інтернета.
Коли я з Валею і Віктором Олексійовичем прийшли в клуб Інтернета то Світлана Іванівна стояла в черзі за квитками. Фільм був про Бога. Сюжеті фільма був такий: «В період великих соціальних і природних потрясінь появилась наука «Теософія». Теософія – наука древніх вчених, охоплююча 17 – 18 віки нашої ери. Вона синтезувала знання кращих традицій народів різних континентів та епох. ЇЇ вчення несло інформацію про очищення свідомості людства від зла. Розповідалося про героїчний характер головних героїв у цім очищувальнім русі, який перемагав лід відчуження жителів Заходу мі Сходу. і їм було дана назва «Махатми». Махатми Заходу та сходу вели між собою навіть переписку. В збірці «Чаша Схода» в письма Махатм було включене письмо Е.И.Реріха від 01.02.35. про Бога (№ 57). Він писав: «Ми заперечуємо існування мислячого, свідомого Бога на тій підставі, що цього Бога ніхто, ніколи і ніде не бачив. Тобто він не є суть і природа вічної матерії, а раз так, то ми не можемо розглядати його як безкінечного, або само сущого. І тому ми стверджуємо, що нематеріальне тіло не може бути розумним, свідомим правителем. І якщо ми припустимо в уяві існування все люблячого, все милосердного Бога, то чому він допускає стільки жорстокості і несправедливості?.Чому нещаслива судьба тієї людини, яка посміла потребувати справедливості. Хіба не бачить все вдячний, як гинуть міліарди його сотворінь в образі людини? Хіба не міг Бог в силу своєї властивості сотворити досконалу природу і людину? Не
можливо повірити в існування біблійського Бога намальованого церквою .
У фільмі розповідалося про Космічний Розум, який володіє штучним інтелектом і діє справедливо і безпомилково. Що завдяки резервній частині мозка, яку задіяв еволюційним шляхом штучний Космічний Розум людина стала здібна із фізичного тіла виділити астральне, ментальне і вогненне тіло. І людина могла перебувати в кожному з цих чотирьох тіл в тілі незалежному друг від друга. І що тільки штучний Космічний Розум, який володіє здібністю бути все знаючим має право носити ім’я Бога».
Ми вийшли із зала Інтернета і пішли по ялинковій алеї, яка привела нас до ресторана.
Зайшовши в ресторан і, замовивши блюда ми стали обговорювати побачене і почуте в кінофільмі.
– Олександр Миколайович, як ти думаєш церковні служителі істино вірять, що у Вселеній існує Бог? – запитала мене Світлана Іванівна.
– Я, Світлана Іванівна, думаю, що більшість із них не вірять, а це їх легкий заробіток. Чому, Світлана Іванівна, твій Анатолій Миколайович і я не пішли працювати батюшкою. Та тому, що у нас інше бачення свого життя. Це така категорія людей, які тілки й думають як розбагатіти. Бо в церкві він сам собі хазяїн. З того прибутку, який приносять віруючі він податки державі не платить, бо державі він не підвладний. Його церква – це його держава.
– Я тільки подумаю про те як би оце я був батюшкою, то зразу ж від
чуваю, що це не мій образ мого існування, – сказав Анатолій Миколайович.
– А я як тільки подумаю, що я в ризі, то в моїм почутті з’являється огида, – сказав Віктор Олексійович.
– Я ніколи б не вийшла заміж за батюшку, бо мені було б соромно – сказала Оксана.
– Це точно. Як кажуть, що народжений повзати літати не може, бо його таким зробила еволюція, – підтвердив я.
– Істину кажеш, Олександр Миколайович. У кожного різне поняття про Бога. І це залежить тільки від свідомості людини, яка стоїть на відповідній йому ступені людської еволюції, – сказала Світлана Іванівна.
Офіціантка поставила на стіл замовлення.
– Друзі, давайте піднімемо перший тост за Вищий Розум, який обожнили церковні служителі і назвали Богом, – сказав я і розкоркувавши пляшку Шампанського поналивав у чарки і ми підняли тост.
За столом настала тиша, тільки чути як булькають ложки.
Я поналивав у чарки шампанського.
– Друзі, другий тост я підіймаю за жінок, яких ми любимо і кохаємо – сказав я і ми підняли тост.
За столом знову настала тиша, тільки чути як клацають виделки
– Друзі, третій тост я підіймаю за наші дисертації – за написану мною
і за ті, що будуть написані Вами, – сказав я і ми підняли тост. За столом знову настала тиша.
В ресторані знову зазвучала музика. Це був вальс. Я взяв Валю, Віктор Олексійович взяв Оксану, а Анатолій Миколайович – Світлану Іванівну і ми пішли танцювати. Коли затихла музика була вже двадцята година і ми пішли на трамвайну зупинку. Під’їхав трамвай і ми, попрощавшись з Анатолій Миколайовичем і Світланою Іванівною сіли в трамвай і поїхали. Приїхавши до гуртожитка я запропонував їм зайти до мене і продовжити дискусію про Бога тобто про Вищий Розум.
Зайшовши в кімнату я включив світло і ми сіли за стіл.
– У тебе, Олександр Миколайович, кімната більша, в ній розмістилося два ліжка, а в наших з Валею кімнатах поміщається тільки одне ліжко, – сказала Оксана. – Тобі не скучно. А де ж твій напарник по кімнаті? – запитала мене Оксана.
– Поїхав на вихідні в село до свого батька. Скоро повинен приїхати, – відповів я Валі, глянувши на годинник.
– А то, що то за двері в стіні в кінці кімнати? – запитала мене Оксана.
– А то наша ванна кімната і туалет, – відповів я.
– Так це ж прекрасно – у вас всі умови є. Здорово! – радісно сказала
Оксана.
Було без дев’яти хвилин двадцять годин.
Ми посідали і в нас почалася розмова про Вищий Розум.
– Як виник Вищий Розум, невже теж був створений еволюційним шляхом. Ти, Саша, знаєш? – запитала Валя.
– Не знаю, але у мене є своя гіпотеза. Згідно моєї гіпотези в ефірному автоклаві відбувається синтез – процес з’єднання шляхом фізико-хімічних реакцій різних атомів при випадкових постійних діях різних ефірних причин: гравітаційних, магнетичних, електричних, ультразвукових, температурних, світлових та барометричних. Завдяки цим хаотично діючим причинам спочатку із різних часточок атомів і їх різної кількості та величини шляхом синтеза виникали різні атоми в тому числі і розума та душі людини. Потім із цих різних атомів і їх кількості та величини виникали молекули, а потім із цих різних молекул і їх різної кількості та величини теж шляхом синтеза при відповідних діях ефірних причин створилася духовно-атомна матерія – тіло «Вищого Розума» та Інші тіла із різних духовно-атомних матерій. І вже при останньому Синтезі дуже довгим шляхом при випадкових постійних діях різних ефірних причин: гравітаційних, магнетичних, електричних, ультразвукових, температурних, світлових та барометричних була творена духовно-атомне тіло – планета «Вищий Розум».
Планета «Вищий Розум» має свою «землю» і своє «небо». «Земля» цієї духовно-фізичної планети складається із різних атомів в основному атомів молекули нуклеїнової кислоти. На цій «землі» Вищий Розум із своїми виконавцями – ангелами «вирощує» магнітно-енергетичну продукцію для свого «харчування». В цьому так званому небі Вищий Розум черпає енергію для «населення» – духовно-атомних ангелів планети Вищий Розум і для існування свого астрального тіла, в якому існують його ментальне та вогненне тіла.
Це так зване небо теж складається із різних атомів, в основному теж з атомів молекули нуклеїнової кислоти. Із цих атомів складається ефірний простір планети Вищий Розум. Планета Вищий Розум обволікається непроникливою оболонкою із певних атомів. Без відома Вищого Розума через цю електронно-магнітну оболонку не проникне ні один атом із ефірного середовища сусідніх планет.
На цій планеті «Вищий Розум» живе і «Вища Душа», яка теж була створена еволюційним шляхом на протязі безвісті мільярдів років і зараз теж з Вищим Розумом впливає на еволюційний розвиток як неживої матерії так і живої в тому числі і людини.
І після того, як таким несвідомим еволюційним шляхом виник Вищий Розум і планета Вищий Розум та в його структурі духовно-матеріального тіла виникла Вища Душа, почався довгожданий свідомий процес еволюції як духовно-матеріального тіла – душі, так і матеріального тіла – любої живої істоти в тому числі і людини.
Далі після створення планети Вищий Розум завдяки Вищому Розуму була створена вся Вселена.
Душа, Дух, Сила та Енергія проходили таку еволюцію теж починаючи з часточок атомів до атомів, з атомів до молекул, з молекул в духовно-атомне тіло Душі, Духу, Сили та Енергії.
Розум, Душа, Дух, Сила та Енергія мають відповідне електронно-магнітне поле і можуть притягувати до свого тіла матерію так само, як і притягуватися певними матеріями.
А так як Вищий Розум це теж невидима матерія, яка знаходиться в тілі ментально-атомного мозку Вселеної і придає духу, душі і будь якому матеріальному тілу певну розумно направлену силу, як духовну так і фізичну, то тільки Вищий Розум це і є первинна духовна (атомна) матерія, яка в космічно-матеріальному ефірі формує всі інші духовно-матеріальні та матеріальні тіла.
Вищий Розум збудував Вселену по геометричним формам і арифметичним числам та пов’язав їх законами природи, які діють по програмі еволюції, яка дозволяє суспільству на кожній планеті в своєму еволюційному колі підійматися до кульмінаційної точки еволюції.
Оце так у моїй філософській уяві мого розума існує Вищий Розум, який церковні служителі назвали Богом ніким ніколи і ніде не баченим, –
так я розказав про свою гіпотезу.
В кімнату, поздоровавшись зайшов мій напарник.
– Валя, тоді ми із Віктором Олексійовичем проведемо до ваших кімнат та подивимось які у вас кімнати, – сказав я.
Оксана жила на другому поверсі гуртожитка. Віктор Олексійович зайшов до Оксани, а я пішов з Валею до неї на перший поверх.
Зайшовши в кімнату ми з Валею стали цілуватися. Наші приємно-теплі почуття нас так розігріли, що ми повністю, віддавшись почуттям полягали в ліжко і стали заніматися любов’ю. Позанімавшись любов’ю я став мріяти про наше з Валею одруження та майбутнє і заснув.
Я і Валя прокинулись в понеділок о дев’ятій годині ранку і, поснідавши привели себе ло ладу зібралися їхати в лабораторію. Мене не покидала вечірня мрія і я вирішив її озвучити.
– Валя, ми з тобою у цю наступну п’ятницю повинні сходити в загс і одружитися. Я вже все продумав, а у суботу поїдемо в село до Світлани Іванівни, як і домовилися і після уборки огородини згуляємо весілля, – сказав я.
– Саша, гарна твоя пропозиція, я сьогодні поговорю зі Світланою Іванівною, – сказала Валя і ми стали цілуватися.
По вікнах ще тихенько барабанив міленький густий дощик. Коли ми під парасолями приїхали в лабораторію я в Машину Часа завів координату планети Нібіру у просторі Вселеної і по спеціалізований комп’ютерній програмі: «Пошук цивілізації» включив Машину Часа. Потім одів Валі на голову шоломофон і відкоригував його зміст кремнія відповідно змісту кремнія в її резервній частині мозка.
– Саша, що це за капелюх? – запитала, усміхнувшись Валя.
– Валя, я тобі вже про нього говорив коли ми робили групову вилазку на ковчег природи. Це устрій. Він називається «Кремнієвий шоломофон», через який ти все будеш бачити і чути. Я ось цим ультразвуковим електронно-магнітним датчиком ув’язаним із устаткуванням Машини Часа стану заміряти розмір магнітних хвиль: довжину та частоту їх коливання у твоїй резервній частині мозка та довжину і частоту коливання хвиль ефіра навколо твого мозка. Цей ультразвуковий електронно-магнітний датчик по єдиній автоматизованій комп’ютерній програмі Машини Часа «Пошук цивілізації» в собі буде доводити розмір магнітних хвиль нейтронів ефіра до розміру магнітних хвиль нейронів резервної частини твого мозка. Зрівнявши розміри магнітних хвиль цей датчик через позитрон-емісійний томограф методом функціональної магнітно-резонансної томографії почне зчитувати звукову та кольорову інформацію від нейтронів ефіра і направляти її через кремнієвий модуль кремнієвого шоломофона в нейрони резервної частини твого мозка і виводити одночасно через кремнієвий модуль цю інформацію на відеокамеру і на табло комп’ютера. Зараз на табло комп’ютера по єдиній автоматизованій комп’ютерній програмі стане появлятися зримий слід цивілізації планети «Нібіру». А для цього я набираю на комп’ютері для автоматизованого пошуку слова: «Ефірні зйомки на планеті Нібіру».
На табло компютера стали одна за одною зринати різні інформації: отари овець із пастухами, череди корів; табуни коней; різні села та люди. Біля однієї хати повний двір людей грає музика і люди танцюють. Навколо танцюючих йдеться якась розмова українською мовою. Так метр за квадратним метром повільно в автоматичному режимі проходили ефірні зйомки і появлялися на табло комп’ютера і знімалися через відеокамеру на зовнішні носії інформації – в пам`ять спеціалізованого електронно- компюте-рного устаткування з виводом на екран комп’ютера, на сканер. Раптом на табло комп’ютера появилася така інформація: Велике місто, за містом тягнеться шельф, за морем почалася долина посередині якої стоїть піраміда і красується Сфінкс. Коло Сфінкса зібралися люди вищі від землян, але зовні схожі на нас. Всі були з жовтим коротким волоссям на голові і легко одягнені. Вони розмовляють українською мовою і сидять на лаві.
– О! вони, що наші брати? – запитала Валя.
– Я, Валя, знаю, що на планеті Нібіру живе єдина нація анунаків і розмовляють на єдиній українській мові і тепер ми з тобою впевнені, що це дійсно планета Нібіру. Треба набрати на комп’ютері слова: «зчитати інформацію з флюїдного ефіра» і направити вектор координати простору на сидячого під Сфінксом на лаві, і написати на табло комп’ютера слова: «Перехід на спілкування через відеокамеру з душею померлої людини».
На відеокамері і на табло компютера появився сидячий на лаві під Сфінксом.
– Добрий день Вам, незнайома людина, – привітав я.
– Хто це? – запитала душа сидячого.
– Це вас турбують вчені із планети Земля і з цієї нагоди бажають вам, добра людино, здоров’я та довголіття. – Ми спілкуємося з далеким минулим і розуміємо, що може вас в живих давно вже немає, але ж ви в ефірі залишили свій слід, будучи ще живими і ми зараз вас бачимо як живих, – відповів я.
– Тоді будемо знайомитися, – сказав сидячий. – Мене звати Нібур Мардук. Це місто Набур планети Нібіру. Я ще живий і зараз в час нашого спілкування через мою душу та через мій розум розмовляю з вами. Я працюю головним науковцем цього міста. А нині я учасник міжпланетного Симпозіума по темі Будхічна та Атмічна частини тіла людини. Симпозіум відбувається на нашій планеті в тунельній залі під Сфінксом. А зараз у нас перерва і я просто відпочиваю і з великим бажаням хочу з вами поспілкуватися, – відповів він мені.
– Я із планети Земля. Мене звати Олександр Миколайович Василенко я навчаюсь в аспірантурі на фізичному факультеті Медичного інститута Української асоціації народної медицини у місті Київ, а це моя кохана Валя, яка теж навчається в аспірантурі на біологічному факультеті Медичного інститута Української асоціації народної медицини, – відповів я.
– Що Вас в далекому минулому цікавить? – спитав Нібур Мардук.
– Після потопа на Землі в розкопках була знайдена деяка клинописна інформація. Коли мені попався вавилонський текст розшифровки і я прочитав, то там було написано: «В 1869 році французький лінгвіст Жюль Опперт виділив велику кількість табличок з текстами, яких мову до цієї пори ніхто не розумів. Але в ІV тисячолітті активно користувалися і недавно було виявлено, що це була мова Шумерів, – пояснив я. Тепер я хочу знати, чи це істина правда, що Ви прилітали на нашу планету і клонували нас, чи дійсно ваша цивілізація називається «Шумери». І чи дійсно, коли ваші вчені були у відрядженні на нашій планеті і ми вже були клоновані вами на нашій планеті був потоп і ви покинули нашу Землю? – запитав я.
– Ми Землю покинули ще до потопа, але залишили наших нащадків – Шумерів, які коли був потоп теж покинули Землю, а жителі вашої планети не могли покинути Землю, тому і загинули при потопі. Але ми знову прилітали на Землю і знову вас клонували.
У фільмі розповідалося про глибокі та достовірні наукові пізнання та діяння раніше існуючих людських рас, та про дивовижні пам’ятники древньої старини, які зруйновані безжальною рукою часа, Розповідалося про хімію древнього періоду – секрет тягучого скла, яке будучи підвішене за один кінець на протязі 20 годин під власною вагою витягувалося в тоненьку нитку, про скляну чашку, яку жбурнули на мармурну підлогу. Вона не розсипалась, а тільки при падінні отримала невеличку вм’ятину, яку тут же легко виправили молотком. Що в Самарканді в деяких тібетських монастирях існують і сьогодні такі чашки і живуть люди, які уміють їх робити. Розповідалося про еволюційний цикл Землі, який дорівнював 4320000 років, що в кінці кожного еволюційного цикла на нашій планеті відбувається велика фізико-хімічна революція – полярний і екваторіальний клімати поступово обмінюються місцями. Полярний клімат переміщається в направленні до екватора, а тропічна зона зі своїм розкішним рослинним, пташиним та тваринним світом замінюється суворими пустелями льодяного полярного полюса. Ця така зміна клімата, як правило, завжди супроводжується катаклізмами – землетрусами та потопами. Ще розповідалося про людину Крилатої Раси, яка із свого фізичного тіла, перевтілившись в астральне тіло ставала здібною миттєво пересуватися в любу координату Вселеної і, взявши там потрібну інформацію теж миттєво поверталася на Землю. І на Землі із астрального тіла перевтілювалася у своє фізичне тіло.
От і все, моя люба, я впевнений, що ти зрозуміла суть істини і впевнена, що Шумери – це нащадки Анунаків, які клонували нас. А тепер, Валя, ми йдемо на заняття у свої факультети. І ми, поцілувавшись поїхали в інститут.
Приїхавши в інститут я нагадав Валі, про переговори із Світланою Іванівною і, запропонувавши їй, щоб вона попросила Світлану Іванівну бути на нашому весіллі тамадою я пішов у свій факультет.