16.12.2018 19:33
для всіх
69
    
  - | -  
 © Василенко Андрій Антонович

Кодована Доля

Повість. На Ковчезі Вселеної.

На Ковчезі науки. Частина 2

Повертаючись із села від батьків у купейному вагоні за столиком поруч зі мною сиділа дівчина.

Вона була на голову нижча від мене ростом і мала фігуру балерини. На ній було темно сине плаття з червоними ґудзиками і червоним гофрірованим комірцем. В неї були довгі темні коси і карі очі. Вона навчалася на посліднім курсі в Медичному інституті Української асоціації народної медицини на кафедрі кардіології. Вона їхала від свого дідуся. І я з нею познайомився і ми, обмінявшись номерами телефонів завели розмову про медицину і про фізику.

– Ти, Микола Антонович, мабуть, навчаючись в університеті дуже досконало вивчав фізику і ще тоді вже став фізиком-теоретиком? – запитала Органа.

– Ні я вже працюю в Харківському Національному університеті викладачем фізики і навчаюся в аспірантурі цього ж університета на фізичному факультеті. Я досконало знаю теорію «Фізика ефіру». А з механікою, оптикою, термодинамікою, і електричеством я вже був знайомий коли навчався в школі.

– А що тебе спонукало поступити в аспірантуру на фізичний факультет? – запитала Органа.

– Сам не знаю. Мене постійно чомусь тягне щоб я став вченим. Ця тяга мабуть підсвідомо почалася ще тоді коли я закінчив у селі школу і «Зайцем» в електричці поїхав у місто і став навчатися в університеті на фізичному факультеті, – відповів я.

Коли я з Органою приїхали в місто і сіли в трамвай то, тримаючись за бильце наші долоні коснулися і я її долоню накрив своєю долонею і ми, дивлячись один одному в очі стали відчувати теплі хвилі свого почуття. На кінцевій зупинці ми вийшли і, не розриваючи долоні весь час ішли по вулиці. Коли підійшли до одного із будинків Органа раптом зупинилася.

– Оце будинок в якому я живу із батьками і братом, – повідомила Органа.

– А коли в тебе, Органа захист диплома? – запитав я.– Через два тижні, – відповіла Органа. Я про день захисту диплома тобі, Коля, зателефоную. Приходь, будь ласка, і ти, і принось із собою мені наснаги, – запросила Орана.

Прийду, – сказав я.

– Органа, давай вечором сходимо в міський Інтернет і подивитися науко-фантастичне кіно, – запросив я, не відпускаючи її руку.

– Коля, я б сходила а мені мішає одна причина. Тато працює в нічну зміну, а брат у відрядженні, а мама в мене хворає. В неї епілепсія. Потребує догляда, – сказала Органа.

– Тоді ми зробимо так. Ти зараз заходиш в кімнату забираєш маму і ми їдемо в лабораторію мого університету, а я буду телефонувати в лабораторію лаборанту і він її вилікує новим методом – репараційними атомами. Цей новий метод був розроблений вченим цього університета і експериментально вже випробуваний при лікуванні електронно комп’ютерним устаткуванням.

– Мені знайоме таке лікування, – радісно сказала Органа

Ми стояли, дивлячись ласкаво один одному в очі і несподівано для себе обнялися і стали цілуватися. Поцілувалися і я став чекати Органу з мамою і зателефонував лаборанту, щоб він налаштував електронно комп’ютерне устаткування.

Коли ми зайшли в лабораторію всі прилади були ув’язані з електронно комп’ютерним устаткуванням.

– Органа, все буде робити по спеціалізований програмі електронно комп’ютерне устаткування, в якому задіяні прилади та устрої. Це кремнієвий шоломофон із перехідним модулем, який ти зараз одінеш мамі на голову; це скафандр-устрій в який ув’язаний із хірургічним ліжком, в яке зараз ляже твоя мама. Цей устрій та прилад ув’язані між собою та з електронно комп’ютерним устаткуванням. Інформація буде зчитуватися завдяки їм і виводитися на табло комп’ютера. Ти, Органа і я будемо її бачити і читати на табло комп’ютера.

– Органа оділа мамі на голову кремнієвий шоломофон і вложила маму у хірургічне ліжко.

Лаборант, включивши комп’ютер став чекати його загруження. Ми з Органою підійшли до комп’ютера, і коли він загрузився на табло комп’ютера появився файл, в якому було написано: «окреслити зону резервної частини мозка». Лаборант відкрив файл «окреслити зону резервної частини мозка», На табло комп’ютера появилося слово: «ОКРЕСЛЕНО». На табло комп’ютера появився файл «взяти в пам’яті комп’ютерного устаткування креслення репараційного атома для знищення атома епілепсії». Лаборант відкрив файл «взяти в пам’яті комп’ютерного устаткування креслення репараційного атома для знищення атомів епілепсії». На табло комп’ютера появилося слово: «ВЗЯТО». На табло комп’ютера появився файл, в якому було написано «Тазиметром Едісона» розпізнавати атоми епілепсії в окресленій резервній частині мозка, а для цього відкрийте файл: «Тазиметр Едісона». Лаборант відкрив файл «Тазиметр Едісона». На табло комп’ютера появилося слово: «РОЗПІЗНАНО». На табло комп’ютера появився файл: «сфотографувати». Лаборант відкрив файл «сфотографувати» На табло комп’ютера появилося слово: «СФОТОГРАФОВАНО». На табло комп’ютера появився файл: «знищення атомів епілепсії в резервній частині мозка». Лаборант відкрив файл «знищення атомів епілепсії в резервній частині мозку» На табло комп’ютера появилося слово: «ВИЛІКУВАНО».

Органа глянула на комп’ютерний годинник.

– От і все. За тринадцять хвилин ти, мама, вилікувана, – повідомила Органа маму.

– Оце і все! – радісно сказала мама.

– Велике спасибі тобі, Микола Антонович, – подякувала мама.

– А я тебе любий, Коля, за це поцілую, – сказала Органа і, обнявши смачно поцілувала. А тепер, Коля ми з тобою вечором підемо в кіно.

Я їх провів на трамвайну зупинку і, поцілувавши маму Органи у щічку, а Органу в обнімку смачно розцілувавши, побажав їм міного здоровя та довголіття і поїхав додому. І, приїхавши я став думати як создати эфіроскоп в доповнення ним телескопів, мікроскопів, телефонів і телевізорів і відкрити ним нову фізичну силу – безпровідну передачу енергії та інформації. І потім ефіроскопом штучним шляхом визвати світимість нижніх слоїв атмосфери. Я думаю, що ця сила є результат вібрації атомів ефіра від дії на них звукової хвилі.

Мою думку перервав дзвінок моєї мобілки – телефонувала Органа.

Була хороша погода. Вітерець із річки Дніпро озоном освіжав залу клуба міського Інтернета, яка вже чекала нових глядачів. Я з Органою зустрівся біля білетної каси клуба Інтернета. Зайшовши в залу Інтернета ми сіли в четвертому раді і, цілуючись повністю віддалися своїм почуттям. Нарешті виключилося світло в залі і на екрані появилися кадри.

Це було кіно, яке показувалося по міжпланетному Інтернету із планети «SS-344».

В кіно розповідалося про недавно одружених, про їх любов, палке кохання та про зненацька трагічну загибель одного із них. Але неймовірний дух почуття любові не дав загинути їхньому астральному спілкуванню, в якому вони продовжили своє страждальницьке кохання.

Згідно древнім доктринам у сюжеті цього кінофільма розглядалася душа з точки зору закону еволюції. Дух поселившись в ефірі потім адаптується і стає душею завдяки астральному світлу. Душа в астральному світлі ефіра починає дуже добре усвідомлювати своє існування і після смерті свого фізичного тіла переходить в другу фазу життя – в нижчий астрал, та отримує здібність без перепон рухатися по матеріальних шляхах, які перетинають ефір. Астральне світло ефіра це теж є особлива матерія, яка в людині за допомогою магнітних модулів постійно з’єднується в будь яких умовах з душею і стає її транспортною матерією.

Сюжет цього фільму був за змістом побудований як в соціально-буттєвому плані, так і в плані любові та кохання на основі спілкування у Всесвіті різних форм життя, як фізичного так і духовного. В цих формах життя завжди за всім кінцевим існуванням та другорядними причинами, законами, ідеями і принципами в суспільстві над усе існує розум – як єдина субстанція, від якої залежить вся позитивна суть і перевага доброзичливості, добродійності та доброчинності, порядку, гармонії та красоти людини.

Закінчися фільм. Я з Органою, вийшовши з Інтернету під неабияким враженням пішли на Орелі, які стояли на березі річки. Ми сіли не орелі, любуючись такою щедрою природою, яку осягнути нам довелося саме тоді, коли до нас прийшла перша любов.

Мабуть в голові Органи так як і в моїй калейдоскопом спливали спогади про нашу зустріч, яка викликала в нас почуття любові, які і привели нас на Орелі. Мабуть і її думки так як і мої випромінюють в погляді електромагнітні, хвилі любові, – подумав я.

Наші почуття любові доповнювала приємна музика і чарівні мелодії пісень Ані Лорак і Валерія Міладзе.

Провіривши свій дух на Орелях ми пішли на набережну і сіли на лаву, обмінюючись своїм враженням від кіно в Інтернеті. На лаві сиділи двоє з дитиною. Дитина стала плакати і вони, вкачуючи її пішли по набережній.

– А ти б, Коля, хотів би мати дітей? – запитала, усміхаючись, Органа.

– Хочу, – відповів я. – А ти, Органа, хочеш мати дітей? – запитав я на повнім курйозі.

– Ще й як хочу, – відповіла задумливо Органа. – Прихожу додому, а мама й каже: «Чи ми скоро будемо мати внуків?».

– Досить нам бідкатися. Будуть і в нас колись з тобою, Органочка, і наші дітки, – сказав я і ми стали цілуватися.

Націлувавшись ми продовжили розмову на тему астральної любові та кохання.

– Раніше, як пишеться в повір’ях та легендах, коли люди Крилатої раси в своєму еволюційному колі досягли кульмінаційної точки свого розвитку, то може вони дійсно мали ще й астральну любов та кохання, – сказала Органа. – Я в одному повір’ї читала в Інтернеті, що колись древні вчені розробляли таке ж електронно-комп’ютерне устаткування та прилади якими створювали репараційно-лікуючі атоми в структурі молекули тіла людини і ними завдяки цим приладам і електронно-комп’ютерному устаткуванню безболісно лікували хворих різними хворобами. А нині еволюція людини мабуть пішла на спадок. Ти, Коля, як вчений фізик, що скажеш? – запитала Органа.

– Скажу, що наука фізика вже знає про людську Крилату Расу. Вченим фізикам відомо, що у Вселеній існує сім видів матерії: фізична, ефірна, астральна, ментальна, вогненна, будхічна й атмічна і вже із цих семи видів матерії вивчені наукою п’ять видів матерії і чотирма із них вже володіє людина це: фізична, астральна, ментальна й вогненна. Кожна матерія має своє тіло: фізична матерія – це є видиме тіло людини. Астральна – це невидиме атомне тіло людини, яке знаходиться у фізичному тілі людини і забезпечує його почуттями. Ментальна – це теж невидиме атомне тіло людини і теж воно знаходиться у фізичному тілі людини і наділяє людину розумом. Вогненна – є теж невидимим атомним тілом людини і приносить осяяння в мозок через ментальне тіло людини. Ефірна матерія теж науці відома – вона є дзеркалом звукової та кольорової інформації, яка відбивається на поверхні ефіра і весь час у ньому зберігається. Залишається ще два види матерії, які наукою зовсім не вивчені це: будхічна та атмічна матерії. Тоді можна припустити таку наукову гіпотезу, що будхічна атомна матерія має теж своє невидиме атомне тіло, яке теж знаходиться у фізичному тілі людини і його збуджує, і дає йому Дух – духовну енергію. Атмічна ж матерія теж має своє атмічне невидиме атомне тіло, яке знаходячись у фізичному тілі людини 6і дає йому Силу. Тобто будхічна та атмічна матерії теж є причетні до існування людини Крилатої Раси. Для підтвердження цієї гіпотези залишається тільки провести експеримент, використавши спеціалізоване електронно-комп’ютерне устаткування і дослідним шляхом встановити характеристики атомів цих двох невидимих видів матерії – атомів Сили та Духу. Ця наукова інформація дає сучасним вченим підставу стверджувати, що вона – Крилата раса таки існувала. Існувала на нашій Землі і була створена еволюційним шляхом, – відповів я.

– А над якими науковими темами нині працюють наші вчені і вчасності ти, Коля.? – запитала Органа.

– Нині всі вчені планети Земля працюють в напрямках пізнання Вселеної – це відкриття різних причин і умов створення різних видимих і не видимих атомних матерій. Я працюю по темі «Інтелектуальний розвиток резервної частини мозка людини-пророка і виникнення в ній атомів штучного розума». Це моя дисертація. І скоро буду проводити в університетській лабораторії науковий експеримент по захисту цієї дисертації. Та ще працював і буду ще працювати над новою теорією «Аналітична фізико-хімічна теорія ефіру». Це моя майбутня дисертація, яку я сьогодні зранку відніс у газету «Вечірній Київ». І через два дні сказав редактор вийде газета з моєю публікацією, – відповів я.

– А про що ти в її сюжеті писав? – запитала Органа.

– Якщо коротко: «мова йдеться про Ефір, в якому як в автоклаві відбувається фізичний, хімічний, біологічний та духовний синтез матерії різної за складом та призначенням». Через два дні ти, Органа, в газеті прочитаєш, – відповів я.

– Органа, може підемо в ресторан повечеряємо, а потім підемо додому, – запропонував я.

– Ходімо, – погодилася Органа.

Ми зайшли в ресторан.

– На свій смак, – відповіла Органа.

– Я люблю український борщ, курятину з гречкою і з томатним соком та виноградний сік. Годиться? – запитав я.

– Я теж це люблю – посмакуємо, – відповіла Органа.

Підійшла офіціантка.

– Будь ласка, шановна, принесіть нам український борщ, на друге блюдо курятину з гречкою і два стакани томатного соку, на третє – по фужеру виноградного соку.

Офіціантка принесла замовлення і ми, побажавши смачного стали їсти. Їжа була смачна і запивши виноградним соком пішли на вихід.

Дійшли до трамвая і приїхавши на кінцеву зупинку пішли по вулиці і, дійшовши до будинка Органи ми розцілувалися і розійшлися.

Приїхавши додому я, прийнявши душ ліг спати.

Непомітно промайнули два тижні. Мені зателефонувала Органа.

– Слухаю тебе, Органа, ти кажеш що завтра день захиста диплома.

– Завтра, о дев’ятій ранку, приїзди на кінцеву зупинку і я тебе зустріну, – запросила Органа.

– Приїду, а ти, Органочка, візьми паспорт.

– А навіщо паспорт? – запитала Органа.

– Для здійснення своєї мрії, – відповів я.

– Якої мрії? – запитала Органа.

– А ти пам’ятаєш коли ми на набережній сіли на лаву, на якій сиділи двоє, з дитиною. Дитина стала плакати і вони, вкачуючи її пішли по набережній. І ти в мене запитала чи хотів би я мати дітей. А я тобі, шо тоді відповів?

– Гаразд. Візьму, – відповіла, радіючи, Органа.

Я прокинувся о сьомій. Швиденько привів себе до ладу, зайшов у цвіточний кіоск і, купивши букет квітів поїхав на зустріч з Органою.

На трамвайній зупинці мене чекала Органа.

Ми обнялися і, поцілувавшись, швидко пішли на автобусну зупинку. Автобус повіз до її школи.

Органа зайшла в клас, а я став чекати її в коридорі.

Коли вийшла Органа я вручив їй букет квітів, поздоровив і смачно поцілував.

Після захисту диплома ми з Органою поїхали в ЗАГС.

Після шлюбної церемонії я з Органою поїхали до неї. Орана познайомила мене із своїми батьками і братом.

Переночувавши, я з Органою та її родителями і братом поїхали в рідне село до моїх батьків і згуляли там усім селом неочікуване весілля.

20 – 27.02.2018; 16:30.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!