29.06.2019 16:35
для всіх
231
    
  4 | 4  
 © Суворий

Літо, спорт, сморід...

в забутому жанрі "лист до редакції"

Минулого року десь о цій порі зайшов на легкоатлетичний стадіон подивитися на змагання. Всеукраїнські чемпіонати у нас тепер трапляються частенько після реконструкції місцевого стадіону. Товариш приніс книжку Лорана Біне "Голову Гіммлера звуть Гейдріх", яку читаю до цих пір.

Соромно, пора би вже й повернути...

Сиділи поблизу сектора для стрибків. Листав книжку, краєм ока роздивлявся дівчат, що змагалися в потрійному стрибку. Прекрасні та неймовірно скакучі дами. Але при всьому бажанні бути гендерно (чи як там воно?) рівними, одна дама, що була в сенсі росту на голову вища за всіх інших, стрибнула на метр далі. Раз, два - гуп і є медаль. Генетиці про рівність нічого не відомо. Всі різні: одні мають переваги, а інші їх не мають...

Трибуни невисокі, видерлись на самий верх. Щоб краще бачити. Сонце смалило нещадно. І смерділо. Бідні спортсмени. Носилися по бігових доріжках крізь щільний, невидимий неозброєним оком сморід. Спостерігати одне задоволення. Вітер тріпав зачіски. Хтось казав, що якщо опуститись нижче, смердить менше...

Цього року знову змагання. І знову смердить чимось на пів міста та околицю. Добре, що у нас промисловість стоїть (чи лежить?) дубом. Почаділи б...

Завдяки добрим людям знову поновили доріжки на стадіоні. Змагатимуться багатоборці в липні. Напевно піду теж, поверну книжку.

Приїжджайте до нас, буде цікаво...

Суворий цікавиться

  • СуворийМожете залишити хоча б два слова чи лайк?
  • Задонатити
  • Добровільну фінансову допомогу на розвиток проекту у вигляді довільної суми коштів, яка Вас не обтяжує, можна швидко надіслати за вказаним під кнопкою "Задонатити" посиланням

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 29.06.2019 18:32  Каранда Галина => © 

))) "приїжджайте - в нас смердить")))
Та ні, тоді вже краще ви до нас)
Коли мій Сашко був ще малим, і ми жили в селі, приїхав в село цирк. Вистава була в спортзалі. З усього видовища я пам`ятаю тільки тяжкий запах поту від клоуна в костюмі ведмедя. Він підбігав до малих дітей, якось там їх намагався розвеселити. І від нього тхнуло цим костюмом так, наче він взагалі не те що не прався, а й не провітрювався ніколи. Побігав, зняв, всунув у сумку, в наступному селі витягнув, знов побігав, знов у сумку. Гастрольний тур, блін. Інші діти сміялися, моєму не сподобалось.
Ще була аналогічна історія з приїздом так званого "зоопарку". Свята інквізиція була гуманніша... вонючий концтабір на колесах.
На стадіоні то воно має бути трохи полегше).
А загалом - кому видовище, кому піт і сморід. Розуміючи, стільки поту і крові за видовищем, вже не можеш йому радіти. Тому ні цирку, ні зоопарку, ні всяких спортивних олімпіад не люблю.
А ситуація, коли дорослий чоловік прийшов на стадіон книжку почитати, розвеселила. Якби там стрибали не жінки, а чоловіки, то ви б її ще на змаганнях дочитали б!)

 29.06.2019 17:10  Борис Костинський => © 

А що за сморід? Якщо промислових викидів немає, то можливо десь каналізацію прорвало?
З приводу Вашої розповіді, я згадав моє відвідування футбольного матчу на центральному стадіоні у Чернігові влітку 1980-го року. Там смерділо перегаром, бо майже всі вболівальники, що сиділи біля мене, були напідпитку. :-))) Але найбільш яскравим спогадом того матчу було отаке: у перерві матчу десятки чоловіків(жінок на стадіоні майже не було)кинулися відливати до єдиного туалету, котрий був на стадіоні. Всім кортіло, бо пиво таки давить січовий міхур от і до, але місця у тій мерзенній споруді на усіх не було, то ж стояли рядами та, вибачаюся, стяли просто неба. Десятки мужиків стоять довгими рядами навкруги, вибачаюся, сральні(не туалета!) і зливають на землю сечу. :-))) Я ОТАК не міг, то ж плюнув і поїхав назад у общагу обласного Міжколгоспбуду, де я тоді ВИМУШЕНИЙ був мешкати. Я їхав на тролейбусі і думав отаке: "Мерзотна країна, де мерзотні жлоби відливають мерзотну сечу всюди, де їм закортіло!" Я з 12 років слухав "ворожі голоси" і був тотальним антирадянщиком. :-)))