Екіпіровка мисливця
"Без пристрою, — як каже народне прислiв`я, — й блохи не вб`іш".
Мисливець, як ми знаімо, блiх не полюі, мисливець, коли вiн і справжнiй мисливець, — вiн полюі левiв, перепiлок, тигрiв, зайцiв, бiлок, носорогiв, бекасiв, жирафiв, дупелiв, бiзонiв, качок, ведмедiв, гусей, тегерукiв i iнших звiрiв та птиць, ризикуючи в окремих випадках заполювати крокодила або слона.
Спробуйте забити слона або гiпопотама (вiн же бегемот) голими руками!
В нашiй коротенькiй розвiдцi ми не будемо говорити про те, як повинен екiпiруватися мисливець на слона або на крокодила, — це дуже складна штука, та й практично не дуже для нас потрiбна, бо слони й крокодили плодяться на "дуже суверенних" територiях, звiдки ось уже кiлька столiть виводяться iноземнi вiйська.
Поради нашi стосуватимуться мисливцiв, що полюють на територiї "вiд Кавказу до Алтаю, вiд Амуру до Днiпра..."
Два принципи повиннi керувати нами, коли ми екiпiруімось на полювання:
П е р ш и й: їдеш на день, бери хлiба на тиждень.
Д р у г и й: на величезнiй нашiй територiї сила рiзного звiра може трапитись, — вiд нiжної перепiлочки до страшного бурого ведмедя чи уссурiйського тигра.
До всього треба бути готовим, бо незручно буде, зустрiвши уссурiйського тигра, говорити йому:
— Не їж мене, голубчику, бо забув я з собою взяти жаканiвську кулю, я вийшов тiльки на качок i найбiльший у мене шрiт номер четвертий! Тепер уже, як їхатиму, вiзьму й кулi на тебе, а сьогоднi не бий люто хвостом, а йди собi з богом, пошукай краще марала! Маралом, голубчику, i поснiдаіш!
Тигр може не послухати вас i вами поснiдати.
Ще раз пiдкреслюімо: на полюваннi треба бути готовим до всього, щоб потiм не жалкувати.
Приготувавши рушницю з твердим футляром, бо в м`якому її можна в дорозi пошкодити, ви, розумiіться, одкладаіте набої, набитi рiзнокалiберним шротом, щоб було чим бити i бекаса, i тигра.
Двадцять чотири набої ви кладете в патронташ (не забудьте, отже, патронташа), а решту, штук так 500 — 600, ви складаіте в спецiальний для набоїв ящик, оббитий непромокальним брезентом або шкiрою.
Без шомпола з рiзними щiточками й ганчiрочками (чистити рушницю), флаконом рушничного масла (мастити рушницю) виїздити не можна, бо рушницю пiсля пострiлу обов`язково треба чистити.
Покладiть обов`язково екстрактора, бо набiй у стволi може застряти, i без екстрактора ви його не витягнете.
Ну, з рушницею, здаіться, все...
Да, — бiнокль не забудьте, щоб можна було здалека наглядiти дичину, i компас, щоб не заблудитися.
Що треба мисливцевi брати для транспортування додому забитої дичини?
Коли ви їдете полювати птицю, берiть для неї сiтку (це-для бекасiв). Сiтка — це та ж сама широко розповсюджена серед населення "авоська", тiльки вiдповiдним способом реконструйована.
Для качок потрiбнi — тороки чи, як їх iще називають, "удавки" — коротенькi ремiнчики з кiльцем на кiнцi — робити петлю. В ту петлю просуваіться качача голова, петля зашморгуіться, й качка гордо висить у вас бiля пояса.
На вовка ви берете з собою тачку, краще з колесами на шарикопiдшипниках — легше везти. Для ведмедя чи лося — тритонку.
Цi всi речi для дичини ви берете, коли їдете полювати па день-два... Коли ж передбачаіться полювання тривале — два тижнi чи мiсяць, — обов`язково берiть з собою невеличкий льодник, де зберiгатимете дичину до того часу, коли будете її вже чи солити, чи коптити. Отже, значить, не забудьте взяти з собою бочку для солоної дичини i кiлька ящикiв для копченої.
Як солити й коптити дичину, — прочитайте про це перед полюванням у вiдповiдних пiдручниках, бо це в план нашої розвiдки не входить.
О д е ж а. Штани й куртка, кепка чи капелюха — це зрозумiло. Чоботи — двi пари: однi чоботи шкiрянi — ходити по сухому, другi чоботи гумовi — ходити по мокрому. Взимку до двох пар чобiт беруться ще й повстяники. Плащ-палатка. Для полювання взимку — бiлий халат, для полювання влiтку — зелений халат, для полювання восени — кiлька халатiв рiзного кольору, залежно вiд того, де полюватимете, чи на полi, чи в лiсi, чи на лузi.
Все це, як ви вже й самi догадуітесь, потрiбно для маскування.
Спальний мiшок — спати.
Рукавицi, щоб руки не мерзли.
Накомарник, щоб комарi не кусали.
Коли ж ви не побажаіте тягти з собою спальний мiшок та накомарник, вiзьмiть iз собою невеличкий розбiрний мисливський будиночок, з розкладним лiжком — дуже зручна штука: i виспатись ість де, i негоду перебути ість де.
Щоправда, можна збудувати замiсть розбiрного будиночка звичайнiсiнький курiнь, але тодi вiзьмiть iз собою метрiв з десяток непромокальної матерiї покрити зверху курiнь, щоб пiд час дощу курiнь не протiкав.
Мисливець, як вiдомо, весь час ходить, — бережiть ноги, щоб не намуляти їх.
Найкраще вiд намуляння нiг — частiше мити ноги.
Для цього ви берете з собою емальовану велику миску, мило й рушника. Помили ноги — намастiть їх вазелiном, або ланолiном, або кремом "Снiжинка". Потiм припудрiть тальком: всi цi "антинамульники" повиннi бути у вас пiд рукою.
Взимку, щоб ноги не мерзли, поверх шкарпеток та онуч обгортайте ноги газетами чи журналами.
Ї ж а м и с л и в с ь к а. Полювання — процес не легкий, — весь час напруження, багато ходити, чимало на собi носити, — все це до певної мiри людину виснажуі, отже, треба добре пiд час полювання їсти й пити.
Не будемо рекомендувати, що саме з їжi маі брати кожний мисливець: у всякого, — як то кажуть, — своя доля i свiй шлях широкий, — свої, тобто, уподобання.
Любите сало — берiть сало, любите ковбасу — берiть ковбасу, любите охотницькi сосиски — берiть сосиски, яйця, консерви, шинку, овочi, фрукти, — берiть, словом, все, що вам бiльше до вподоби, але обов`язково берiть багато.
Нi, не багато берiть, а берiть ще бiльше, бо обов`язково буде мало.
Це перевiрено вiковим досвiдом, — хоч скiльки б ви взяли на полювання харчiв, все`дно — мало!
Вони, харчi, очевидно, пiд час ходьби втрушуються.
Для харчiв — рюкзак, торба, сiтка.
Для чаю чи кави — термос. Погано в нас те, що термоси виробляють малi, найбiльший — на лiтр.
Є чутки, що незабаром вироблятимуть спецiальний мисливський термос на цеберку чаю чи кави... Тодi буде самий раз!
Двi фляги. Одна — для води, друга для того, хто що любить.
— А що у вас у другiй флязi? — запитуіте ви свого товариша.
— Боржом!
— Збiльшена кислотнiсть?
— Збiльшена! А у вас?
— Єсентуки N 17!
— Зменшена кислотнiсть?
— Зменшена!
— Кiльки взяли?
— Взяв! А ви?
— Я — шпроти!
— Ну, як питимемо боржом, ви менi шпрота дасте, а я до ваших ксентукiв N 17 — кiльку. Гаразд?
— Гаразд!
З флягами в нас теж не дуже добре. Для води фляга нiчого, пiдходяща; для боржому чи ісентукiв — замала: треба збiльшити.
Розумiіться, що ви на полювання берете з собою казанок, кухоль, ложку, нiж, виделку, сiль, перець, лавровий лист, сиру картоплю, пшоно, моркву, петрушку, топiрець (дрова рубати) i брусок (топiрця гострити).
Ви вже, ясна рiч, догадались, що все це береться для того, щоб iзварити чудесну польову кашу, — i то кашу не з куркою, чи з iндиком, чи з бараниною, а кашу з чирям, або з крижнем, або з широконоскою.
Ох, i каша! Ох, i каша!
Тiльки одне в тiй кашi недобре: казанки замалi!
Для швидшого розпалювання вогню (багаття) берiть iз собою сухий спирт. Пiдкреслюімо — сухий спирт, а не мокрий. Вiд мокрого — слiпнуть.
Н а в с я к в и п а д о к. Поводитися на полюваннi треба обережно. Стрiляти тiльки туди, де ви напевно знаіте, що не стоїть ваш товариш, iнакше можете замiсть крижня влiпити заряд шроту в спину або й нижче, в симпатичного Iвана Iвановича.
От для таких випадкiв кожний мисливець повинен мати бинт, вату, йод, стрептоцид, пенiцилiн, шприц, голку для шприца, спирт (медицинський, а не якийсь iнший) i камфору в ампулах...
Найкраще напарником по полюванню мати досвiдченого лiкаря, не гiнеколога, а хiрурга.
Запасливий мисливець бере з собою iз лiкiв: аспiрин, пiрамiдон з кофеїном, сульфатiазол, складану кружку або, краще, гумову грiлку з довгою гумовою трубкою з наконечником, яка (грiлка) замiняі собою кружку.
Непогано (хоч це й дуже складно!) мати з собою невеличку карету "швидкої допомоги", а ще краще — санiтарний самольот.
Полюіте, розумiіться, ви з с о б а к о ю, — лягавим улiтку, i з собаками — гончаками восени i взимку.
Для собак берiть харчi, миску, свисток, сурму (для гончакiв), поводок i нагая...
Здаіться, все!
Екiпiруйтеся, дорогi товаришi мисливцi!
Не забувайте нiчого, бо в лiсi, чи на озерi, чи на лузi — нiде нiчого не дiстанете: все треба мати з собою!
Нi пера вам нi пуху!
Normal0falsefalsefalseRUX-NONEX-NONE
"Без пристрою, — як каже народне прислiв`я, — й блохи не вб`іш".
Мисливець, як ми знаімо, блiх не полюі, мисливець, коли вiн і справжнiй мисливець, — вiн полюі левiв, перепiлок, тигрiв, зайцiв, бiлок, носорогiв, бекасiв, жирафiв, дупелiв, бiзонiв, качок, ведмедiв, гусей, тегерукiв i iнших звiрiв та птиць, ризикуючи в окремих випадках заполювати крокодила або слона.
Спробуйте забити слона або гiпопотама (вiн же бегемот) голими руками!
В нашiй коротенькiй розвiдцi ми не будемо говорити про те, як повинен екiпiруватися мисливець на слона або на крокодила, — це дуже складна штука, та й практично не дуже для нас потрiбна, бо слони й крокодили плодяться на "дуже суверенних" територiях, звiдки ось уже кiлька столiть виводяться iноземнi вiйська.
Поради нашi стосуватимуться мисливцiв, що полюють на територiї "вiд Кавказу до Алтаю, вiд Амуру до Днiпра..."
Два принципи повиннi керувати нами, коли ми екiпiруімось на полювання:
П е р ш и й: їдеш на день, бери хлiба на тиждень.
Д р у г и й: на величезнiй нашiй територiї сила рiзного звiра може трапитись, — вiд нiжної перепiлочки до страшного бурого ведмедя чи уссурiйського тигра.
До всього треба бути готовим, бо незручно буде, зустрiвши уссурiйського тигра, говорити йому:
— Не їж мене, голубчику, бо забув я з собою взяти жаканiвську кулю, я вийшов тiльки на качок i найбiльший у мене шрiт номер четвертий! Тепер уже, як їхатиму, вiзьму й кулi на тебе, а сьогоднi не бий люто хвостом, а йди собi з богом, пошукай краще марала! Маралом, голубчику, i поснiдаіш!
Тигр може не послухати вас i вами поснiдати.
Ще раз пiдкреслюімо: на полюваннi треба бути готовим до всього, щоб потiм не жалкувати.
Приготувавши рушницю з твердим футляром, бо в м`якому її можна в дорозi пошкодити, ви, розумiіться, одкладаіте набої, набитi рiзнокалiберним шротом, щоб було чим бити i бекаса, i тигра.
Двадцять чотири набої ви кладете в патронташ (не забудьте, отже, патронташа), а решту, штук так 500 — 600, ви складаіте в спецiальний для набоїв ящик, оббитий непромокальним брезентом або шкiрою.
Без шомпола з рiзними щiточками й ганчiрочками (чистити рушницю), флаконом рушничного масла (мастити рушницю) виїздити не можна, бо рушницю пiсля пострiлу обов`язково треба чистити.
Покладiть обов`язково екстрактора, бо набiй у стволi може застряти, i без екстрактора ви його не витягнете.
Ну, з рушницею, здаіться, все...
Да, — бiнокль не забудьте, щоб можна було здалека наглядiти дичину, i компас, щоб не заблудитися.
Що треба мисливцевi брати для транспортування додому забитої дичини?
Коли ви їдете полювати птицю, берiть для неї сiтку (це-для бекасiв). Сiтка — це та ж сама широко розповсюджена серед населення "авоська", тiльки вiдповiдним способом реконструйована.
Для качок потрiбнi — тороки чи, як їх iще називають, "удавки" — коротенькi ремiнчики з кiльцем на кiнцi — робити петлю. В ту петлю просуваіться качача голова, петля зашморгуіться, й качка гордо висить у вас бiля пояса.
На вовка ви берете з собою тачку, краще з колесами на шарикопiдшипниках — легше везти. Для ведмедя чи лося — тритонку.
Цi всi речi для дичини ви берете, коли їдете полювати па день-два... Коли ж передбачаіться полювання тривале — два тижнi чи мiсяць, — обов`язково берiть з собою невеличкий льодник, де зберiгатимете дичину до того часу, коли будете її вже чи солити, чи коптити. Отже, значить, не забудьте взяти з собою бочку для солоної дичини i кiлька ящикiв для копченої.
Як солити й коптити дичину, — прочитайте про це перед полюванням у вiдповiдних пiдручниках, бо це в план нашої розвiдки не входить.
О д е ж а. Штани й куртка, кепка чи капелюха — це зрозумiло. Чоботи — двi пари: однi чоботи шкiрянi — ходити по сухому, другi чоботи гумовi — ходити по мокрому. Взимку до двох пар чобiт беруться ще й повстяники. Плащ-палатка. Для полювання взимку — бiлий халат, для полювання влiтку — зелений халат, для полювання восени — кiлька халатiв рiзного кольору, залежно вiд того, де полюватимете, чи на полi, чи в лiсi, чи на лузi.
Все це, як ви вже й самi догадуітесь, потрiбно для маскування.
Спальний мiшок — спати.
Рукавицi, щоб руки не мерзли.
Накомарник, щоб комарi не кусали.
Коли ж ви не побажаіте тягти з собою спальний мiшок та накомарник, вiзьмiть iз собою невеличкий розбiрний мисливський будиночок, з розкладним лiжком — дуже зручна штука: i виспатись ість де, i негоду перебути ість де.
Щоправда, можна збудувати замiсть розбiрного будиночка звичайнiсiнький курiнь, але тодi вiзьмiть iз собою метрiв з десяток непромокальної матерiї покрити зверху курiнь, щоб пiд час дощу курiнь не протiкав.
Мисливець, як вiдомо, весь час ходить, — бережiть ноги, щоб не намуляти їх.
Найкраще вiд намуляння нiг — частiше мити ноги.
Для цього ви берете з собою емальовану велику миску, мило й рушника. Помили ноги — намастiть їх вазелiном, або ланолiном, або кремом "Снiжинка". Потiм припудрiть тальком: всi цi "антинамульники" повиннi бути у вас пiд рукою.
Взимку, щоб ноги не мерзли, поверх шкарпеток та онуч обгортайте ноги газетами чи журналами.
Ї ж а м и с л и в с ь к а. Полювання — процес не легкий, — весь час напруження, багато ходити, чимало на собi носити, — все це до певної мiри людину виснажуі, отже, треба добре пiд час полювання їсти й пити.
Не будемо рекомендувати, що саме з їжi маі брати кожний мисливець: у всякого, — як то кажуть, — своя доля i свiй шлях широкий, — свої, тобто, уподобання.
Любите сало — берiть сало, любите ковбасу — берiть ковбасу, любите охотницькi сосиски — берiть сосиски, яйця, консерви, шинку, овочi, фрукти, — берiть, словом, все, що вам бiльше до вподоби, але обов`язково берiть багато.
Нi, не багато берiть, а берiть ще бiльше, бо обов`язково буде мало.
Це перевiрено вiковим досвiдом, — хоч скiльки б ви взяли на полювання харчiв, все`дно — мало!
Вони, харчi, очевидно, пiд час ходьби втрушуються.
Для харчiв — рюкзак, торба, сiтка.
Для чаю чи кави — термос. Погано в нас те, що термоси виробляють малi, найбiльший — на лiтр.
Є чутки, що незабаром вироблятимуть спецiальний мисливський термос на цеберку чаю чи кави... Тодi буде самий раз!
Двi фляги. Одна — для води, друга для того, хто що любить.
— А що у вас у другiй флязi? — запитуіте ви свого товариша.
— Боржом!
— Збiльшена кислотнiсть?
— Збiльшена! А у вас?
— Єсентуки N 17!
— Зменшена кислотнiсть?
— Зменшена!
— Кiльки взяли?
— Взяв! А ви?
— Я — шпроти!
— Ну, як питимемо боржом, ви менi шпрота дасте, а я до ваших ксентукiв N 17 — кiльку. Гаразд?
— Гаразд!
З флягами в нас теж не дуже добре. Для води фляга нiчого, пiдходяща; для боржому чи ісентукiв — замала: треба збiльшити.
Розумiіться, що ви на полювання берете з собою казанок, кухоль, ложку, нiж, виделку, сiль, перець, лавровий лист, сиру картоплю, пшоно, моркву, петрушку, топiрець (дрова рубати) i брусок (топiрця гострити).
Ви вже, ясна рiч, догадались, що все це береться для того, щоб iзварити чудесну польову кашу, — i то кашу не з куркою, чи з iндиком, чи з бараниною, а кашу з чирям, або з крижнем, або з широконоскою.
Ох, i каша! Ох, i каша!
Тiльки одне в тiй кашi недобре: казанки замалi!
Для швидшого розпалювання вогню (багаття) берiть iз собою сухий спирт. Пiдкреслюімо — сухий спирт, а не мокрий. Вiд мокрого — слiпнуть.
Н а в с я к в и п а д о к. Поводитися на полюваннi треба обережно. Стрiляти тiльки туди, де ви напевно знаіте, що не стоїть ваш товариш, iнакше можете замiсть крижня влiпити заряд шроту в спину або й нижче, в симпатичного Iвана Iвановича.
От для таких випадкiв кожний мисливець повинен мати бинт, вату, йод, стрептоцид, пенiцилiн, шприц, голку для шприца, спирт (медицинський, а не якийсь iнший) i камфору в ампулах...
Найкраще напарником по полюванню мати досвiдченого лiкаря, не гiнеколога, а хiрурга.
Запасливий мисливець бере з собою iз лiкiв: аспiрин, пiрамiдон з кофеїном, сульфатiазол, складану кружку або, краще, гумову грiлку з довгою гумовою трубкою з наконечником, яка (грiлка) замiняі собою кружку.
Непогано (хоч це й дуже складно!) мати з собою невеличку карету "швидкої допомоги", а ще краще — санiтарний самольот.
Полюіте, розумiіться, ви з с о б а к о ю, — лягавим улiтку, i з собаками — гончаками восени i взимку.
Для собак берiть харчi, миску, свисток, сурму (для гончакiв), поводок i нагая...
Здаіться, все!
Екiпiруйтеся, дорогi товаришi мисливцi!
Не забувайте нiчого, бо в лiсi, чи на озерi, чи на лузi — нiде нiчого не дiстанете: все треба мати з собою!
Нi пера вам нi пуху!
1947 р.