23.06.2011 16:44
-
279
    
  1 | 2  
 © Андрій Качкаров

Внутрішні погляди на зовнішню політику

Порожній супермаркет

Нащо пхатись у ще донедавна совковий гастроном, що вже тепер пафосно виблискує новенькою вивіскою «супермаркет», коли серед пропахлих тухлою яловичиною, напівпорожніх вітрин лише прострочені денатурати потойбічно відлунюють ваші ж таки страхи й підозри щодо невпевненості в дні прийдешньому? І що робити, коли це чи не єдиний магазин в околицях, котрому не забракло духу раз-по-раз відчиняти скрипучі, поїдені іржею сталеві засови свого існування в таку-то стрьомну годину? А чи не ліпше затаритися старим - добрим самогоном та хлібом з часником у перевіреного часом й досвідом сусіда, - пияки-відлюдника, що мешкає поверхом вище, хоч трішки, але вище, зачинитися в безнадійно глухому й тісному туалеті своїх страхів та фобій, вмоститися на синьому й холодному кахлі власної всеосяжної параної, пити й чекати?… хоча б до ранку, до перших півнів з далекого приватного сектору, до останніх гопників, сполохано відступаючих у тінь мікрорайонів; до перших трамваїв, до останніх супермаркетів… …а там, дивись, і сонце зійде… 



виборча дільниця, 17.01.2010

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 01.04.2012 01:34  Каранда Галина => Тетяна Белімова 

)))) а правильно я казала тут - цікавий автор... от повернувся - і з якими яскравими творами знову!

 14.02.2012 18:21  Каранда Галина 

та це не зовнішня, це внутрішня політика... наш справжній вибір...
цікавий автор.

 07.07.2011 13:24  Євгенка 

Дійсно, пхатись (і не лише в супермаркет чи до сусіда) не завжди варто. Можна знайти й інший вихід, наприклад, поговорити з собою чи то з уявним "сусідом" сидячи на тому самому холодному кахлі свого туалету чи під теплим покривалом із гарячою чашкою кави чи чаю на кріслі...

 23.06.2011 17:01  Тетяна Чорновіл => © 

З якогось глухого містечка герой мініатюри... У нас є повно місць, де серед ночі можна упитися замертво, не дожидаючись перших півнів :)))