26.01.2021 09:30
для всіх
120
    
  1 | 1  
 © Ольга Шнуренко

Дорога додому

з рубрики / циклу «Ессе та нариси»

Чим не Рай у рідній Україні? Оксамитові долини, синє небо, голосисті пісні солов’їні, повноводні ріки і плакучі верби…

Гей, дорого, поверни мене додому, де забуду я про сум і втому, там мене колись чекала мама - зараз там самотній двір і ганок…

Так сумую я за рідним краєм - у дворі в садочку ароматні квіти, їх цілує сонце водограєм, заколисує привітний літній вітер…

Гей, дорого, поверни мене додому, де забуду я про сум і втому, там мене колись чекала мама - зараз там самотній двір і ганок…

Уві сні я чую її голос, пам’ятаю рідні й теплі руки мами, на городі зріє хлібний колос - а в повітрі смачно пахне пиріжками…

Гей, дорого, поверни мене додому, де забуду я про сум і втому, там мене колись чекала мама - зараз там самотній двір і ганок…

А вода в криниці - кришталева, чиста, прохолодна і м‘яка й цілюща, біля хати, пишна і рожева, навесні цвіла старенька дика груша…

Гей, дорого, поверни мене додому, де забуду я про сум і втому, там мене колись чекала мама - зараз там самотній двір і ганок…


#Ольга_Шнуренко



м. Київ, 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!