05.04.2021 20:46
для всіх
107
    
  - | -  
 © Савчук Віталій Володимирович

Спогади...

з рубрики / циклу «проза»

Край сіро-синього вечірнього неба почепився червоно-чорний, картатий клапоть заходу. Він незграбно звисав десь ліворуч, як носовичок з кишені штанів і відверто контрастував з іншою частиною неба. Хмари вкрили більшу його частину. Небо важким килимом тиснуло на землю. За якусь мить на скло вікна впала велика краплина. Вона розлетілася на десятки менших краплиночок і повільно посунула донизу…

В кімнаті голосно вицокував настінний годинник. Секундна стрілка крок за кроком рухалась по давно вивченому маршруту. Спершись на підвіконня біля вікна стояв чоловік. Він дивився у темне скло і намагався певно щось розгледіти за шибою. Та що? Вітер розгойдував дроти електромереж, милувався власним відображенням в калюжі жовтий ліхтар, підморгуючи сам собі єдиним оком. А він стояв невідомо скільки часу і вдивлявся у мінливу темряву. Час від часу його зір міняв свій фокус і він чітко бачив на склі відбиток свого тіла.

Може він мріяв? Та хіба мрії приходять в такі миті?

Може він чекав? Та хіба чогось чи когось чекають в такий час?

То що ж тоді?!

Думаю він щось згадував. Це спогади! Підкажу вам я.

Бувають в нашому житті миті, коли вони приходять до нас без запрошення. Приносять сум’яття, сум, часом розгубленість і біль. А буває навпаки, радість, тепло і насолоду, але ці спогади ми викликаємо самі.

Минуло ще трохи часу і в шибку вікна вдарилась ще одна крапля. Вона як і попередня розбилася на дрібніші краплинки і рушила донизу. А потім ще одна, і ще одна, і ще… Небо зайшлося слізьми і пішов дощ.

А чоловік і далі стояв непорушно і продовжував дивитись у темряву. Не змінюючи вираз обличчя і пози. Лише іноді, при ударі чергової дощової краплі у скло, ледве здригалися його повіки і вузенька смужечка солоно-гіркої рідини краплинами скочувалась, торуючи собі шлях між грубих, шкарубких зморшок. Потім вони сягали кінчиків сивого волосся у рідкій бороді і падали долі.

Певно прийшли ті, що приходять без запрошення…

Савчук Віталій Володимирович цікавиться

  • Савчук Віталій ВолодимировичМожете залишити хоча б два слова чи лайк?
  • Задонатити
  • Добровільну фінансову допомогу на розвиток проекту у вигляді довільної суми коштів, яка Вас не обтяжує, можна швидко надіслати за вказаним під кнопкою "Задонатити" посиланням

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!