Нічна злива
з рубрики / циклу «Поетичні акварелі»
"А спомин — це таке щось неповторне,
таке щось невимовне і сумне,
що коли він крилом своїм огорне,
то це уже ніколи не мине..."
#ЛінаКостенко
таке щось невимовне і сумне,
що коли він крилом своїм огорне,
то це уже ніколи не мине..."
#ЛінаКостенко
Серед ночі раптом розбудила злива, невгамовний вітер рвучко вигинав тополі, попри дощ шалений я була щаслива, і хотілось бігти в ніч без парасолі…
Краплі дріботіли рясно по асфальту, мокрий вщент ліхтар блимав ледь помітним світлом, хтось співав у трубах чоловічим альтом, час від часу в небі блискавка з`являлась горицвітом…
Мовчки горілиць стояла на балконі, неймовірну свіжість смакувала, дощ так ніжно цілував мої долоні, і душа моя в обіймах ночі танцювала…
#Ольга_Шнуренко
м. Київ,