Незнайомі стежки знайомства

з рубрики / циклу «Присвячення»

Твій дім – душа, підкорена фортеця, зажура юності в твоїх віршах, але ще й досі ти літаєш в романтичних снах…

У творах завжди є твоя присутність, незрима, явна чи уявна, меланхолійна осінь в зоряній безодні, а ти така ж, як і була учора, і як є сьогодні…

Постійний пошук позитиву, тендітна ніжність, пристрасть і любов до чоловіка, пастельні акварелі почуттів чарівних, і ти в обіймах мрій, така наївна…

Ти заблукала в мареві ілюзій, вмираєш від кохання, воскрешаєш уві сні, і завдяки фантазії, звичайні будні – кольорові, а вірші, як пісні….

Сумуєш часом – на порозі осінь, в минулому кохання і весна, буває в серці, ніби дощ голосить, і навіть в натовпі чомусь немов сама…

Присвячуєш йому чуттєві вірші, чи знає він про це, чи ні? В твоїй душі приватна ніша, і лиш йому співаєш ти свої пісні…

Трояндові слова і соловейка спів, душа твоя розквітла в розмаїтті поетичних слів…

#Ольга_Шнуренко

м. Київ,