ПРО ХАЗЯЇНА, КОТРИЙ ПОДАВ СВОЇМ ГОСТЯМ СТРАВУ ЦІНОЮ В ТАЛЕР.
Одного разу добрі сусіди зібралися і вирішили смачно пообідати разом; вони замовили обід в трактирі, де їм і накрили на стіл. Коли вони сиділи за столом, хазяїн виходив до них і говорив, щоб вони не турбувались, поки це все ще не зараховується, і їдять вони даром, доки не подадуть їм доброго жареного каплуна; і далі хазяїн добавив:
«А от він коштує талер».
Тим часом під’їхав візок з купцями, які прямували до Франкфурту. Хазяїн це побачив і вибіг приймати гостей. Недовго думаючи, один з обідаючих взяв тай сховав того каплуна, так, що тарілка на столі залишилась пустою.
Тут ввійшов слуга і налив вина. Один з обідаючих звернувся до нього і сказав:
«Люб’язний, принеси нам ще чого - небудь з’їсти». Слуга пішов на кухню, попросив у хазяйки ще їжі і подав гостям печену рибу з рисовим мусом.
Коли гості вже наситилися, то гукнули хазяїна, щоб заплатити по рахунку, а хазяїн їм сказав:
«Люб’язні гості і сусіди, я не візьму з вас грошей за те, що ви з’їли, благослови вас Бог, от тільки жарений каплун коштує талер. І ми квиті».
А той, хто сховав каплуна, відповів за всіх:
«А ось і ні! Такий каплун нам не по кишені».
І він повернув хазяїну каплуна, котрого той і взяв, хоча й лишився дуже невдоволеним.
