ПРОСТУВАТА МОЛОДИЧКА ОПОВІДАЄ, ЯК ВОНА ОСКОРОМИЛАСЬ В ПІСТ.
В багатьох містах належить сповідувати простий народ великим постом, а саме на Страсній неділі; тоді, начебто, духовне життя хоч трохи дає про себе знати. А як тільки пройде Паска, так духовного життя і в помині немає, бо ми проганяємо Іуду за огорожу, а самі ходимо по церковним святам, і Закхею на похмурій всеношній не солодше, чим Іуді; кричимо, співаємо, хльостаєм різками, а про страсті Господні думаємо мало.
Про Закхея проповідують в усіх церквах, але ніхто не наслідує його діянням. Закхей заліз на смоковницю, щоб лицезріти Господа, і коли Господь призвав його, він залишив всі мирські жадання і пішов за Господом.
Ми ж усе переінакшуєм: чим більше ми слухаємо Євангеліє про Закхея, тим свавільніше відступаємо від Господа і його Слова і тікаємо від Церкви обжерливості ради.
Таке ж і зі сповіддю.
Кожен вважає, що головне – відвести людям очі. Так от і та добра жінка: вона прийшла до духовного отця і по своїй душевній простоті виклала свої гріхи. Нарешті, коли вона запнулася, той почав випитувати, але випитував сущі дрібниці. Так, він довідався, чи їла вона яйця і м`ясо в великий піст. Селянка призналась: «Так, панотче, але не весь час».
Священик сказав:
«Мила жіночко, ви зробили великий і тяжкий гріх; вам треба було б спокутувати його перед вашим святим отцем папою».
«Ах, отче, - сказала вона – я ж не знала, що у святого отця можна купити яйця і м`ясо; я би краще платила йому, чим нашим м’ясникам; все одно м`ясо даром не дають, а тут ще й вистоюй, бозна скільки часу біля прилавка».
Так вона відповіла коли її спитали, а який тоді толк в тих сповідях, залишаю судити тому, хто більше за мене знається на цих справах.
Примітки:
- проганяємо Іуду за огорожу… - тобто забуваємо всі застереження, виказані в «Посланні Іуди» (Новий завіт);
- Закхей – євангельський Закхей, начальник митників, який виліз на смоківницю, щоб побачити Христа, і Христос відвідав його в його ж домі і пообіцяв йому спасіння (Лука, 19, 1- 10)
