Меліта і Бакхіда
діалоги гетерз рубрики / циклу «ДІАЛОГИ ГЕТЕР»
МЕЛІТА. Якщо ти знаєш, мила Бакхідо, яку-небудь знахарку - фессалійку, * які, кажуть, вміють ворожити і робити коханою саму ненависну жінку, то, на щастя, приходь до мене разом з нею. Плаття і всі ці золоті прикраси я з радістю віддам, аби тільки мені довелось побачити, що Харін знову до мене повернувся і зненавидів Симіху, як ненавидить тепер мене.
БАКХІДА. Що ти таке кажеш? Він більше не живе с тобою. Меліто, а зійшовся з Симіхою? Харін, котрий із-за тебе накликав такий гнів батьків, не бажаючи женитися на багатій нареченій, у якої було, говорять, п’ять талантів грошей в придане? Здається, що я це чула від тебе.
МЕЛІІТА. Все це пройшло, Бакхідо. Ось вже п’ятий день як я його зовсім не бачила, а вони п’ють у товариша Харіна, Памена, - він і Сіміха.
БАКХІДА. Тяжко тобі, Меліто! Що ж вас посварило? Мабуть, що не дрібниці?
МЕЛІТА. Я сама тобі все сказати не зумію, Недавно, повернувшись із Пірея, - він відправився туди, здається, стягнути якийсь борг за дорученням свого батька, - він навіть не глянув на мене, коли ввійшов, навіть не дозволив мені підбігти до нього, як бувало, і відсторонився від мене, коли я хотіла його обійняти. «Йди, - сказав він, - до власника кораблів Гермотима і прочитай те, що написано на стіні в Кераміку**, де вирізані наші імена».
«Який, - кажу я, - Гермотим, і про який надпис ти говориш?»
Але він, нічого не відповівши і не пообідавши, ліг спати, відвернувшись до стіни. Чого я тут тільки не робила, ти не можеш собі уявити! І обіймала його, і старалась повернути його до себе, і цілувала його поміж плечима, а він анітрохи не пом’якшав і сказав: «Якщо ти будеш ще приставати, я зараз піду, хоча на дворі і північ».
БАКХІДА. Але ж, ти раніше знала цього Гермотима?
МЕЛІТА. Та нехай ти мене побачиш іще в гіршому стані, аніж тепер, Бакхідо, якщо я знаю якого-небудь судновласника Гермотима!... І от, на зорі, як тільки проспівав півень, Харін проснувся і пішов, а я пригадала, що він говорив, начебто в Кераміку на якійсь там стіні написано моє ім’я, і послала Акіду подивитись. Але вона нічого не знайшла, окрім одного тільки надпису по праву руку, якщо йти к Діпілону: «Меліта любить Гермотима», а ще трохи нижче: «Судновласник Гермотим любить Меліту».
БАКХІДА. Ох, вже ця безпутна молодь! Я все розумію. Хто-небудь, знаючи, який Харін ревнивий, написав це, бажаючи його подражнити, а він зразу ж і повірив. Якщо би мені вдалося де-небудь його побачити, я би з ним поговорила. Він же ще справжня дитина і недосвідчений.
МЕЛІТА. Та де ж ти можеш його побачити? Він же заперся разом з Симіхою, а батьки його шукають все ще в мене! Але, повторюю, Бакхідо, якби знайти яку-небудь знахарку, вона своєю появою воістину спасла б мене.
БАКХІДА. Є, мила моя, дивна чаклунка, сиріянка родом, жінка ще сильна і кріпка. Одного разу, коли Фаній розсердився на мене даремно, як тепер на тебе Харін, вона змінила його після цілих чотирьох місяців розлучення. Я вже зовсім зневірилась, а він завдяки заклинанню знову повернувся до мене.
МЕЛІТА. Скільки ж вона взяла з тебе ця сиріянка, можеш згадати?
БАКХІДА. Вона бере невелику платню, Меліто: одну драхму*** і хліб. І потрібно ще прибавити солі і сім оболів, сірку у факел: все це стара бере собі. Треба ще розбавити вино в чаші, і вона одна повинна його випити. Та ще треба мати що-небудь від нього самого, - одяг або сандалії, трохи волосся чи що-небудь подібне.
МЕЛІТА. У мене є сандалії Харіна.
БАКХІДА. Повісивши їх на гвіздок, вона обкурить їх сіркою, кидаючи сіль в огонь і промовляючи при цьому ваші імена, твоє і його. Потім, діставши із-за пазухи дзигу, вона почне її крутити, швидко нашіптуючи якийсь наговір і якісь варварські, жахливі імена. От і все, що вона робила тоді для мене. А через деякий час, Фаній, не дивлячись на всі нарікання товаришів і вмовляння Фебіди, з якою він жив, прийшов до мене, покликаний наговором.
Чаклунка, зверх всього, навчила мене сильному закляттю проти Фебіди, щоби визвати до неї ненависть, а саме: підстерегти сліди її ніг і, як тільки вона пройде, затоптати їх, ставши правою ногою на лівий слід, а лівою навпаки, на правий, і сказати: «Я наступила на тебе, і я вище за тебе». Я зробила все, як вона наказала.
МЕЛІТА. Не зволікай, не зволікай, Бакхідо, клич сиріянку. А ти, Акідо, приготуй хліб, сірку і все інше для ворожби.
Примітки: - …Якщо ти знаєш, мила Бакхідо, яку-небудь знахарку – фессалійку*…- фессалійські знахарки вважалися найкращими чаклунками;
- …що написано на стіні в Кераміку**… звичай писати сатиричні, жартівливі і непристойні вислови на стінах був розповсюджений в Греції і Римі;
- драхма*** – 4, 31 гр. срібла – 60гр 34 коп. на наші гроші )))
Вільний переклад КАЛІСТРАТА.
антична Греція, друге століття н.е.