Гермес і Аполлон - II
розмови богів з рубрики / циклу «РОЗМОВИ БОГІВ»
ГЕРМЕС. Подумай тільки, Аполлоне: він кульгавий, ремесло у нього ганебне*, і все-таки отримав в дружини найкрасивіших із богинь – Афродіту і Хариту.
АПОЛЛОН. Везе ж йому, Гермесе! Мене дивує тільки одне: як вони можуть з ним жити, особливо, коли бачать, як з нього стікає піт, як все лице його вимазане сажею від постійного заглядання в піч. І, все ж не дивлячись на це, вони обіймають його, цілують і сплять з ним.
ГЕРМЕС. Та це й мене злить і заставляє заздрити Гефесту. Ти, Аполлоне, можеш преспокійно носити довге волосся, грати на кіфарі, можеш скільки завгодно пишатися своєю красою, а я – моєю стрункістю і грою на лірі: все рівно, коли прийде час сну, ми ляжемо одні.
АПОЛЛОН. Я взагалі нещасливий в коханні: більш за всіх я любив Дафну і Гіацинта, і от Дафна так зненавиділа мене, що вважала за краще скоріше стати деревом, ніж бути моєю, а Гіацинта я сам вбив диском; тепер у мене замість них обох - вінки.
ГЕРМЕС. Я, зізнаюсь, одного разу вже Афродіту… Але не буду хвалитися.
АПОЛЛОН. Знаю, - і кажуть, що вона народила тобі Гермафродита. А ти скажи мені от що, якщо знаєш: як це воно так виходить, що Афродіта і Харита не ревнують одна одну?
ГЕРМЕС. Мабуть того, Аполлоне, що Харита живе з ним на Лемносі, а Афродіта – на небі; та ще й окрім того, вона так зайнята своїм Аресом і так закохана в нього, що їй і діла мало до нашого коваля.
АПОЛЛОН. Як ти думаєш, Гефест знає про це?
ГЕРМЕС. Знає; але, що ж йому робити з таким благородним і войовничим юнаком? Він вважає за краще сидіти тихо; але загрожує змайструвати такі сіті, в які думає спіймати їх обох на ложі.
АПОЛЛОН. Побачимо. А я б з задоволенням погодився бути спійманим…
Примітка: - … він кульгавий, ремесло у нього ганебне*… - мається на увазі бог – коваль Гефест;
- на заставці – Аглая, одна із Харит, і друга дружина Гефеста.
Вільний переклад КАЛІСТРАТА.
антична Греція, друге століття н.е.
