Уроки вiйни: вiн та вона
УРОКИ ВIЙНИ: вiн та вона
Вiн проведе тебе з дитям у безпечне мiсце, а сам повернеться туди, де вибухи, руïни та смерть. Де секунди, як мiсяцi, а година за пару рокiв. I ти, котра казала, що не вiдпустить його, нi за що, нiколи, плачеш, та розтискаєш обiйми, бо це його свiдомий вибiр, поклик його свiтлоï Душi, i ти просто не маєш права збивати ïï з шляху, шляху безсмертя. Це на рiвнi незнаного ранiше почуття. Й хоча уста все ще шепочуть: залишся! Очима ви вже все один одному сказали. Й тепер, коли його не видко з вiкна, залишається лише чекати. Чекати й молитися. Та жити. Роблячи усе можливе, а iнодi не можливе. Тiльки тому, що в тебе, та багатьох таких як ти є Душа, яка iнакше просто не може, коли Батькiвщина у вогнi.
Кода, Грузiя, 25.03.2022