Про київський "Євбаз"
оповідка
Для молодого покоління: якщо нинішні завзяті хлопці і дівчата думають що «Євбаз» якось пов’язаний з Європою, так – ні. Все що було і є в Києві торгівельного, воно споконвіку має відношення до євреїв. Так от:
«Євбаз» - це народна назва Галицької площі в Києві, тобто – єврейський базар. Чому так? А як же ще інакше, шановні!? Ми ж, таки в Києві. )))
Для корінних киян, та і приїжджих, що торгували на тому місці Галицька площа завжди була «Євбазом» і нічим іншим. )))
Да…. Так от, якщо ви вже такі борці за відновлення історичної справедливості і правди, то поверніть тоді «Євбазу» і його окрасу – «Босяцький гастроном». Що то було за славне місце для всіх покупців і торговців, зараз і слів таких немає, щоб те все описати. )))
***
І ще.
Як відомо в радянській культурі працювало багато євреїв, в основному вони її і творили, так от одного разу ми розговорилися зі старим євреєм, який узнав, що мені теж довелося побувати в Германії. Ну він і каже:
«Боже, які ж дурні люди живуть у цьому світі! Я коли повертався додому після війни надивився на все. Чого тільки вони не везли звідтіля до свого дому, всього і не перелічиш, але тільки дозволене. І килими, і взуття, і сувої тканин і все, все, все … Я ж, як людина поміркована, купив собі на їхньому базарі два невеликих шкіряних мішечки і один наповнив голками для швейних машинок, а другий голками для патефонів і це все що було в моєму солдатському мішку. При перетині нашої прикордонної митниці на мене подивилися, хоча і з підозрою, але як на придурка. А я таким не був. Ти не можеш пам’ятати той голод, що стався в 1947 році, а я його добре запам’ятав, тому що кожного дня спускався вниз на «Євбаз» і продавав там привезені голки і вони йшли «на ура», таким чином я спас свою сім’ю від голоду. Мєлочь, а приємно» - з задоволенням і погордою за себе закінчив він. І я йому повірив.
***
Чому? Та тому що теж пам’ятав як я, будучи школяриком молодших класів, ті голки для патефонів робив із цвяшків «для посилок». В ті часи, як відомо, Інтернету ще не було, а привезений із-за кордону патефон якщо і був один на всю вулицю, так то вже було дуже добре, а як тоді гарно старші хлопці з дівчатами танцювали під звуки його мелодій, зараз вже так і не танцюють, скачуть наче вони з дерев позлізали. )))
А для мене те було громадським дорученням, бо у батька, великого шанувальника всілякої техніки, був прекрасний набір різних інструментів, напилки, шліфувальні брусочки і все, все…, а я мав хист і терпіння для такої роботи, от і виробляв, щоб людям було веселіше танцювати під звуки патефону, за що і мав пацанську повагу. )))
Це про «Євбаз» і тодішнє життя…. )))
Примітка: Галицька площа - площа Повстання 1905 року - площа Перемоги – Галицька площа і вічний «Євбаз» Життя…. Сумно тільки що на мільйони українців, що загинули у тій війні заради Перемоги – онуки начхали.
м. Київ, 26 лютого 2023 року.
