Курка-непосида
з рубрики / циклу «Мініатюри»
Кажуть, у будь-якому колективі завжди знайдеться невгамовна, непосидюща душа, якій нейметься і хочеться бути в курсі всіх подій та бажано ще й безпосередньо в них взяти участь. Так, зазвичай, буває у людей, але нате ж вам - виявляється, не тільки...
Якось в одному цілком пристойному курнику, де життя текло спокійно і розмірено під суворим наглядом всевидячого ревнителя традицій - півня Буяна, з`явилася нова курка. На перший погляд нічого особливого в ній не було – курка собі та й курка таких не злічити. Але, як виявилось, ця не така.
Спершу новоприбула поводилася цілком пристойно - провешталась курником, познайомилася з новими товаришками, на сідалі місце підходяще придивилася, пригріла. Потім увесь двір ретельно обстежила і почала у щілини огорожі заглядати, та так наполегливо, що Буян занепокоївся. Ось не сидиться їй у курнику разом з іншими подружками - любительками покудахтати та попліткувати. Нейметься їй, сердешній, цікавість заїдає - а що ж там, за огорожею та за кучугурами високими?
Кажуть, нібито цікавість не порок, а таке собі хобі! Може, й у курки-непосиди це не просто цікавість? Хто знає?! Але ж Буяну за порядком слідкувати треба - господарство у нього велике, тому філософствувати ніколи. Провчив він раз-другий нову постоялицю, та й зайнявся поточними справами. Але ж кажуть, що голодній курці все просо на думці. От непосида і не вгамувалася - що ні день, знайде де-не-де шпарину в огорожі і - шасть до лісу. А там лисиця ошивається - як би біди не стало!
Що ні день, то курка в бігах. Добре хоч зима на подвір`ї – по слідах втікачку і шукали. Хазяїн уже всі щілини в огорожі забив та законопатив, то ця курка занадилась огорожу перелітати. Тут вже Буян не витримав – задав їй прочуханки: довге пір`я на крилах повисмикував, щоб не кортіло літати. Тепер непосида нікуди не дінеться. Тільки по весні вухо гостро тримати треба, бо на той час нове пір`я відросте, а непосидюча натура напевно не вгамується…