СУД ГОЛОСНИХ
з рубрики / циклу «ЛУКІАН»
За часів архонта Аристарха Фалерського (1) Піанепсилона сьомого дня (2) Сигма прийшла до суду Голосних зі скаргою на Тау, (3) звинувачуючи останню в насильстві та розкраданні її надбання і заявляючи, що всі слова з подвійною Тау були відібрані підсудною у неї, Сигми.
- Судді Голосні! Поки ось ця сама Тау, що присвоює мої здобутки, з’являючись у місцях їй неналежних, ображала мене тільки злегка, я без труднощів зносила завдані мені збитки і пропускала повз вуха деякі її вислови, зберігаючи ту помірність, якою, як вам відомо, я завжди відрізнялась у ставленні, як до вас, так і до інших букв. Однак, коли Тау у своїй безумній жадібності дійшла до того, що не задовольняється поступками, які я неодноразово робила для неї з достатнім розумінням, але вже досягає більшого, я вимушена нині запросити її до відповіді перед вами, що знають нас обох. Немалий я відчуваю страх від думки, що мені загрожує небезпека виявитися зовсім скасованою; що, додаючи до раніше скоєних злочинів все нові і більші, Тау, остаточно витіснить мене з моїх споконвічних місць і що, зберігаючи спокій, я, мабуть, зовсім перестану вважатися буквою і буду прирівняна до простого свисту.
Справедливість вимагає, щоб не тільки ви, на суд яких ми сьогодні з’явилися, але і інші букви так чи інакше стояли на сторожі проти подібних замахів: бо, якщо дозволити будь-якій букві за бажанням залишати місця, де вона повинна ставитись, і насильно захоплювати чужі, а ви будете цьому потурати – ви, без яких жодне слово не пишеться, - я не бачу, в який спосіб збережуться тоді в нашій розстановці ті правила, за якими нам здавна належить ставати. Ні, я впевнена, що ви ніколи не дійдете до такої безтурботності та недбалості, щоби потурати всіляким несправедливостям. Але якщо вже так станеться, що ви не звернете уваги на нашу тяжбу, то мій обов’язок як потерпілої не залишити просто так цієї справи.
Ах, якби і зухвалість інших букв була припинена відразу, коли вони тільки-но починають порушувати закони! Не воювали б тоді до цих пір поміж собою Лямбда і Ро, (4) заперечуючи одна у одної головний біль: «кефаляргія» чи «кефалялгія»? (5) Також і Гамма не сварилася б з Каппою, і між ним не доходило б діло частенько ледве не до бійки в майстерні валяльника через те, як належить називати її: «гнафейон» чи «кнафейон»? (6) Та ж Гамма перестала би боротися з Лямбдою за «моліс» - «з трудом» відняте або, краще, вкрадене нею у Лямбди і перероблене на «могіс». (7) Та і інші букви жили б собі спокійно, не влаштовуючи протизаконної плутанини. Як добре, коли кожен зберігає те місце, де йому призначено стояти. Переходити ж куди не слід, пристало тільки правопорушникам.
Хто був той, що першим встановив нам ці закони? Кадм-островитянин? Чи Паламед, син Навплія? Чи праві ті, що з Симонідом пов’язують цей мудрий винахід? Як би там не було, ці люди не тільки чітко визначили наш порядок, закріпивши в ньому почесні місця, - кому бути першою, кому – другою, - але і зрозуміли природу кожної із нас: які ми і на що здатні. Так, вам, о судді, вони надали велику честь за те, що ви здатні звучати самі по собі. Напівголосні йдуть після вас, так як вони мають потребу в добавлянні голосної, щоб бути почутими. Нарешті, найостанніше місце було присуджене тим дев’яти із нас, що самі по собі зовсім не мають ніякого звучання. (8) Таким чином, вочевидь, голосні поставлені на сторожі законного порядку.
Але ця Тау, я навіть не можу підібрати для неї ім’я ганебніше за те, яким вона зветься, (9) Тау, яку, клянусь богами, одну і почути було б неможливо, коли б не стали поряд з нею двоє із нас, поважних і приємних на вигляд: Альфа і Іпсилон, (10) - ця Тау насмілилася ображати мене, вчиняючи небувале насильство, виганяючи мене зі слів та виразів, батьками заповіданих, переслідуючи в сполучниках і префіксах, довівши нечувану жадібність до того, що, нарешті у мене не лишилося сил терпіти. Звідкіля і як все це почалося, ви зараз почуєте.
Сталося мені якось перебувати в Кібелі – містечко, не без приємності, відоме як афінські висілки. Зі мною разом приїхали туди і люб’язна Ро, краща з моїх сусідок. Ми зупинилися в домі одного поета, автора комедій, на ймення Лісімах; родом він був явно споконвічним беотійцем, але претендував на чисто аттичну мову. В домі цього нашого хазяїна я і побачила вперше захватницькі устремління Тау. Поки вона зазіхала на дрібниці, називаючи «сорок» не «тессараконта», а «теттараконта» і тим самим позбавляючи мене двох моїх місць, я пояснювала це лише єднанням двох букв, що з дитячих літ стояли поряд. Далі вона вкрала у мене «сьогодні», стверджуючи, що «семерон» є «темерон» і являється її власністю, а також деякі інші схожі слова. Однак їхнє звучання здавалось мені ще терпимим, і я була не дуже засмучена своєю втратою.
Але, коли, починаючи з цього, Тау наважилася далі вимовляти «каттітерос» і «каттіма» і «пітта», а потім безсоромно, не червоніючи, вирішила царицю «басилиссу» «басилиттою» назвати, я була безмірно обурена, я запалала гнівом, боячись, що з часом, можливо, хто-небудь і смокву молотком розтюкає, перетворивши її із «сюка» в «туку». О, заради Зевса, пробачте мені справедливий гнів, пригніченій та самотній, залишеній без будь-якої допомоги: адже мені загрожує чимала небезпека, яка не кожного дня зустрічається: мене позбавляють надбання, до якого я звикла і встигла здружитися. Мою сороку – птицю «кіссу» - вкравши у мене, як кажуть, з-за пазухи, вона «кіттою» назвала! І інші птахи – голубка, дрізд, качка – всі украдені Тау і всі, незважаючи на заборону Аристарха, затакали: «фатта», «нетта», «коттіфос». Чимало Тау вкрала у мене і бджіл – «мелісс». Тау прийшла до Аттики і в самому серці країни, на очах у вас і інших букв, беззаконно відняла у мене Гімесс, підставивши замість нього Гіметт. (11)
Та що там! Тау вигнала мене з усієї Фессалії, вимагаючи, щоб її називали «Фетталією». Я зовсім, завдячуючи Тау, відрізана від «таласси», від моря, і навіть овочі на огороді не пощадила, не залишивши мені жодного корінця. Між тим ви самі можете засвідчити, яка я довготерпляча буква: жодного разу я не поскаржилася ні на Дзету, (12) що вкрала у мене смарагд і відібрала всю Смірну, зробивши їх «змарагдом» і «Змірною», ні на Ксі, що так підступно поставилась до згоди між нами, взявши в союзники упорядника історії Фукідіда (13) і заставивши всі «со» звучати як «ксо». Нарешті мою сусідку Ро я пробачаю через її хворобу за те, що вона у своїх міррінових садах виростила мої мірсіни (14) і одного разу, страждаючи чорною жовчю, дала мені ляпаса, назвавши щоку «корра». І все це я стерпіла. Ось яка я є!
А тепер подивимось, якою насильницею за своєю природою виступає Тау по відношенню не тільки до мене одної, а і до других букв. Так, вона не пощадила і інших! Вона образила і Дельту, і Фі, і Дзету (15) - майже всю азбуку. На підтвердження моїх слів я прошу викликати тих, хто потерпів…
( ВИСТУПАЮТЬ СВІДКИ)
Ви чуєте, судді Голосні, що говорить Дельта: Тау відняла у неї «енделехію», заставивши попри всі закони, звати її «ентелехією». Фі б’є себе в груди і рве на голові волосся ( на жаль! вже не «фріхас», а «тріхас»!), - і не дивно: залишилась вона без гарбуза, «колокінф» став «колокінтом»! У Дзети відібрані і сопілки співучі і труби дзвінкі, і сама вона навіть поросячого вереску не може видати. Хто ж має силу, щоб все це стерпіти? Яка кара буде достатньою для цієї злодійки Тау?
Але не тільки букви, своїх одноплемінників, Тау піддає образам. Ні! Вона зробила крок далі, і навіть вже люди страждають від неї. Судіть самі: вона не дозволяє їм володіти мовою як слід. Більш того, громадяни судді: заговоривши зараз про людські справи, про мову, я знову згадала, що і в мові вона мене обездолила, перетворивши її із «глосси» в «глотту . О, Глосса! Воістину – язвою для тебе стала Тау! Втім, повернемось знову до людей і скажемо декілька слів на захист від утисків Тау. Тау прагне пов’язати, скрутити їхню мову ніби узами: побачивши що-небудь прекрасне, людина хоче так і називати його прекрасним – «калон», але Тау тут як тут і заставляє говорити «талон», скрізь претендуючи на перше місце; інший починає розмову про виноград, але із лози, із «клема», у нього виходить «тлема», нещастя, воістину нещасна людина! І не тільки будь – які, прості люди, терплять від неї образи, але навіть великого царя, якому, як кажуть, підкорялись, порушуючи свою природу, і суша і море, - і його Тау підступно перетворила із Кіра в, якогось – там Тіра.
Такі от, злочини Тау проти людей в частині мови. Ну, а що ми бачимо, якщо від слів перейдемо до справ? Стогнуть люди і жаліються на свою долю і частенько проклинають Кадма – за те, що він завів Тау до сім’ї букв: бо її зовнішній вигляд, як кажуть, тирани прийняли за взірець, і наслідуючи її обрисам, спорудили з дерева таку ж Тау, щоб розпинати на ній людей! Від неї ж їх мерзенний винахід отримав і свою мерзенну назву.
Отже, яким же буде ваш вирок? Скількох смертей гідна Тау за всі свої злодіяння? Що стосується мене, то я вважаю за можливе обмежитися одним і справедливим для Тау покаранням: Тау уже в своїй зовнішності несе заслужену кару: бо вона, Тау, стала знаком для розп’яття, а люди на її честь назвали його «с-тау-рос»!
ПРИМІТКИ:
1)… За часів архонта Аристарха Фалерського…- мається на увазі знаменитий критик Гомера (II ст. до н. е.), жартома піднесений Лукіаном до посади архонта, з заміною його батьківщини Самофракії, передмістям Афін, Фалером.
2)…Піанепсилона сьомого дня…- місяць аттичного календаря, що приблизно відповідає нашому жовтню.
3)… Тау…- буква τ (Τ) грецького алфавіту; Сигма — буква с (Σ).
4)… Лямбда і Ро — букви λ (Λ) и ρ (Ρ).
5)… «кефаляргія» чи «кефалялгія»…- афіняни говорили κεφαλργία (головний біль), замість κεφαλαλγία. Відома насмішка Аристофана над Алківіадом, який вимовляв κόραξ (ворон) замість κόλαξ (підлесник).
6)… «гнафейон» (Γναφειόν) чи «кнафейон» (Κναφειον) – слово, що означає на грецькій мові «валяльня», вимовлялося і з початковим К, и з початковим Г.
7)… «моліс» (мόλις) і «могіс» (μόγις) … - грецькою мовою означає «з трудом», причому перше слово більше використовувалось у іонійців та еолійців.
8)… тим дев’яти із нас, що самі по собі зовсім не мають ніякого звучання…- маються на увазі букви, що слугують для зображення глухих приголосних звуків. Таких букв в грецькому алфавіті дев’ять.
9)… не можу підібрати для неї ім’я ганебніше …- букву τ сприймали як зловісний знак, за її схожість зі спорудою на якій розпинали людей і чия смерть на ній вважалася ганебною.
10)…Альфа - буква α (Α) грецького алфавіту; іпсилон - буква υ в грецькому алфавіті, звук, середній між и і ю.
11)… «Каттітерос», і «каттіма», і «пітта»…- в аттичному говорі подвійному с відповідало подвійне т; і слова «кассітерос» - олово, «кассіма» - підошва і «пісса» смола» вимовлялися указаним в тексті чином. Аттичний говір і ліг в основу тієї загальногрецької мови, що називаються «койне» і яка в часи Лукіана панувала вже у всіх областях що говорили на грецькій мові у греко - римському світі, витіснивши собою місцеві грецькі говірки. Таким чином, скарги сигми на те, що тау «відняла» у неї ряд слів, цілком обґрунтовані.
12)… Дзета (Z) – буква грецького алфавіту, що промовляється як дз або з. Ксі – буква грецького алфавіту (ξ), що вимовляється як кс (латинський ікс)
13)… упорядника історії Фукідіда…- грецький історик Фукідід ( біля 460 – 395 рр. до н.е.), як і афіняни взагалі, вживав прийменник «сюн» (συν), τ. е. «с» або «разом» у формі «ксюн» (ξύν); таким чином, ряд слів у нього у нього починався замість сигми буквою ксі.
14)… у своїх міррінових садах виростила мої мірсіни…- в грецькому алфавіті букви ро і сигма стоять поряд, як r і s в латинському. У Лукіана сигма заявляє: «Моя сусідка насадила у себе свої мірти». Жарт в тому, що мірта в іонічному говорі називалась «myrsinē», в аттичному ж «myrinē». Ми спробували передати цю гру слів, заставивши «мірсіни» рости в «міррінових» садах.
15)… Дельта – буква δ (Δ) грецького алфавіту. Фіта – буква грецького алфавіту (Θ), звук середній між т і φ.
Вільний переклад КАЛЛІСТРАТА.
антична Греція, друге століття н.е.
30.04.2023 20:38 
