Випускники та спеціалісти
- ОО…, привіт Палич! Доценствуєш?
- Так. Привіт! А ти як живеш? Директорствуєщ?
- Так, дякую, нормально. У мене до тебе справа: Я тут отримав держзамовлення, мені потрібні фахівці. Спеціалісти.
- О, то добре, які саме?
- Мені потрібні: головний інженер, енергетик, начальник цеху, технологи, механік… Загалом, мені потрібні спеціалісти.
- Так візьми наших випускників. Скільки платиш?
- Та зарплата приблизно 30 - 50 тисяч, в залежності від можливостей.
- Нічого собі! Так на цю суму можна 3-х випускників взяти.
- Не потрібні мені випускники, ще раз кажу, мені потрібні спеціалісти. Почнемо з самого простого - механік. Потрібні знання обладнання, основні технології ремонту та наладки. Навички спілкування і керування колективом слюсарів. Ну зрозуміло оформлення, ведення документації, креслення і т.д.
- А який вид діяльності?
- Всі види діяльності: інноваційна - скоро отримаю нове обладнання, фахова - треба розбиратися в основних принципах та функціонування технологічного обладнання, керування виробництвом - загалом - бізнес інжиніринг…
- Я розумію, так візьми трьох наших випускників - через два роки отримаєш, гарантовано, фахових спеціалістів…
- Ні, мені це не потрібно, Мені треба спеціаліст зараз, а не через два роки. і взагалі, що ти мені пропонуєш - вчити спеціалістів? А ви там що 5 років робите?
- Ти ж читав моє визначення парадигми навчання у вищому навчальному закладі! Вчимо думати, користуватися літературою, навчаємо вчитися.
- Так читав. Так це парадигма 20 сторіччя, А ми зараз живемо в 21-у. Те що було в 20 сторіччі - цього замало. Потрібні фахові знання, вміння та навички. Без цього, такі випускники мені не потрібні і задарма.
- Так візьми відмінників.
- А чим відмінник відрізняється від трієчника? Думаю, що тільки загальними здібностями. І взагалі: "Як ви оцінюєте своїх випускників"? “Задовільно”, “добре”, “відмінно”. А що конкретно оцінюється?
- Ні, ми вже давно оцінюємо своїх випускників за Болонської системою за 100 бальною шкалою.
- Ну то й що, яка різниця, для мене, що 5 балів, що 100 - мені це нічого не каже. Я десь читав, що існують якісь компетенції - конкретні оцінки знань, умінь та навичок фахівця. Якщо оцінювати за цими компетенціями, я б зразу оцінив, потрібен мені такий спеціаліст чи ні.
- Так, є таке - у Болонський системі, але ми до цього ще, поки що, не дійшли…
- А довго “будете йти”, а то мені ніколи… мені це треба - уже зараз.
- Не знаю. Так візьмеш трьох наших спеціалістів.
- Не спеціалістів, а випускників. Ні не візьму. Давай разом порахуємо скільки це мені буде коштувати. Нехай кожному 20 тисяч на місяць…
- Підожди, підожди, на початку можна - 10.
- Не можна, а поголос піде, що я інженерам плачу по 10 - тоді до мене взагалі ніхто не прийде. Отже 20, на місяць виходить 60 - зарплатні, за рік 720 тисяч, за два роки 1 млн 440 тисяч, а працювати хто буде, а “косяки“ - без них не обійдеться… Хто за це платити буде? Так що, як не крути, за два роки мені треба викласти два мільйони гривень за цих “випускників”, плюс податки...
- Ого… так, а хто їх навчати на виробництві буде?
- Угадай з першого разу, мабуть ті - кому за посадою призначено… вам треба навчати спеціалістів. “Мені потрібні фахівці - які вирішують проблеми виробництва, а не додають їх…”. Бачиш, я теж афоризмами заговорив.
- Так як же бути? У нас немає можливості навчати на виробництві...
- Ну, що я можу відповісти, приходь - подумаємо, як бути. Можливо, я на практику їх буду брати - кожного року навчання, місяця на 2 - дублерами. Нехай звикають, але це тема окремої розмови. Так, якщо в тебе є знайомі спеціалісти, наголошую спеціалісти, а не випускники. Дай їм мій телефон - нехай приходять…