Зайчикова хатка
Українська народна казка
Жили собі лисичка і зайчик. У лисички хатка була крижана, а в зайчика - луб`яна.
Аж ось прийшла весна-красна. Лисиччина хатка розтанула. А зайчикова стоїть собі як і стояла.
І вирішила лисичка обдурити зайчика. Попросилась переночувати, та його з хатки й вигнала!
Йде зайчик дорогою, плаче. Йому назустріч - два собаки:
- Гав-гав-гав! Чого, зайчику, плачеш?
А зайчик відповідає:
- Як же мені не плакати? Була в мене хатка луб`яна, а в лисиці - крижана. Прийшла весна, лисиччина хатка розтанула. Попросилася вона до мене переночувати, та мене й вигнала!
- Не плач, зайчику! Ми твоєму горю зарадимо!
Підійшли вони до хатки, загавкали собаки:
- Гав-гав-гав! Тікай, лисичко, геть!
А лисиця їм з печі відповідає:
- Як вискочу, як вистрибну, полетить клоччя в усі закутки!
Собаки злякалися і втекли.
Зайчик знову йде дорогою, сльозами заливається. Назустріч йому - ведмідь:
- Чому, зайчику, плачеш?
- Як же мені, ведмедику, не плакати? Була в мене хатка луб`яна, а в лисиці - крижана. Прийшла весна, лисиччина хатка розтанула. Попросилася вона до мене переночувати, та мене й вигнала!
- Не плач, зайчику! Я твоєму лихові зараджу!
Підійшли вони до хатки, ведмідь як загарчить:
- Йди, лисичко, геть!
А лисичка з печі:
- Як вискочу, як вистрибну, полетить клоччя в усі закутки!
Ведмідь перелякався і втік у ліс.
Йде зайчик, сльозами умивається. Зустрічає його півень з косою:
- Кукуріку! Чому, зайчику, плачеш?
- Як же мені, півнику, не плакати? Була в мене хатка луб`яна, а в лисиці - крижана. Прийшла весна, лисиччина хатка розтанула. Попросилася вона до мене переночувати, та мене й вигнала!
- Не плач, зайчику, я її вижену.
- Ні, півнику, не виженеш! Собаки гнали - не вигнали, ведмідь гнав - не вигнав. Де вже тобі...
- А от і вижену!
Підійшли вони до хатки, півень чобітьми як затупає, крилами як залопоче. Та як закричить:
- Кукуріку!
Йду лісами-горами
В чоботях зі шпорами,
Несу косу на плечі!
Тікай, лиско, з печі!
Лисиця злякалась і каже:
- Вже взуваюсь!
А півень знову:
- Кукуріку! Несу косу на плечі! Хочу лисоньку посікти! Тікай, лиско, геть!
Лисиця знов каже:
Уже вдягаюсь!
Півень втретє кричить:
- Кукуріку! Несу косу на плечі! Хочу лиску посікти! Тікай, лиско, геть!
Лисичка як вискочить, та як дремене до лісу! Тільки її й бачили.
І став зайчик знов жити у луб`яній хатці.