Сага про Гіслі
частина XСини Кислого розділяються
Ось пройшла зима і настають дні переїзду. (17) Торкель викликав свого брата Гіслі для розмови і сказав:
- Тут таке діло, брат, що прийшло мені на ум змінити житло. Коротше кажучи, я хочу, щоб ми розділились: хочу вести хазяйство з моїм зятем Торгрімом.
Гіслі відповідає:
- Братам краще разом дивитися за своїм добром. І я точно, був би радий, якби все залишалося як і раніше і ми не ділилися.
- Так не може довго продовжуватись, - говорить Торкель, - щоб ми разом вели хазяйство. Тому що від цього виходить великий збиток: адже тобі одному дістається вся робота і всі клопоти по хазяйству. Я ж не прикладаю рук ні до чого, що обіцяло б нам якусь вигоду.
- Не став собі цього у провину, - говорить Гіслі, - якщо я вже тобі не дорікаю. По-різному бувало поміж нами: бувало що і сходились і розходились.
Торкель сказав:
- Даремно про це говорити. Треба ділити майно. І коли я вже наполягаю на розділі, то бери собі і будинок, і батьківську землю, я ж візьму тільки рухоме майно.
- Якщо не залишається нічого іншого, як ділитися, роби що хочеш. Мені ж все одно що робити: ділити чи вибирати.
Кінчили тим, що Гіслі ділив. Торкель отримав рухоме майно, а Гіслі отримує землю. Вони поділили і двох дітей що були у них під опікою: хлопчика звали Гейрмунд, а дівчинку – Гудрід, вони були дітьми їхнього родича Інгьяльда. Дівчинка залишилась з Гіслі, а Гейрмунд – з Торкелем. Ось іде Торкель до свого зятя Торгріма і живе з ним. Хазяйство ж переходить до Гіслі, і він не може пожалітись, щоб воно стало гіршим, ніж було раніше.
Ось проходить літо і настають передзимові дні. (18) В ті часи у багатьох людей було у звичаї справляти прихід зими банкетами і жертвопринесеннями. Гіслі не приносив більше жертв з тих пір, як побував у Вебьорзі в Данії, але він, як і раніше, влаштовував банкети, і до того ж з великою пишністю. І от, коли підходять ті дні, про які йшла мова, він робить приготування до великого банкету. Він кличе на банкет обох Торкелів, сина Ейріка і Багатія, своїх зятів, синів Бьяртмара і багато інших друзів і товаришів. І того дня, коли з’їжджаються гості, Ауд починає таку розмову:
- Сказати правду, тут не хватає однієї людини, яку б я бажала бачити.
- Хто ж це? – спитав Гіслі.
- Це мій брат Вестейн. З ним одним, з усіх людей я хотіла б розділити ці веселощі.
Гіслі сказав:
- Я дивлюсь на це інакше. Я би дорого дав, щоб він тут не з’являвся.
Примітки:
17)… настають дні переїзду…- чотири дні в кінці травня, коли залежні люди переходили з одного хазяйства в інше.
18)…передзимові дні…- перші три дні зими.
Вільний переклад КАЛЛІСТРАТА.
Ісландія, X ст. н. е.