Сага про Гіслі
частина XXVПро Хельгі Шукача
У Інгьяльда був раб і служниця. Раба звали Чорний, а служницю Ботхільд. Сина Інгьяльда звали Хельгі. Він був недоумкуватий, справжнісінький придурок. З ним ось як вчиняли: прив’язували до шиї просвердлений камінь і пускали щипати біля будинку траву, як скотину. Його називали Інгьяльдів дурень. Він був надзвичайно рослим, як велетень. Гіслі живе там зиму і будує Інгьяльду човна і багато всього іншого. І все, щоб він не робив, було дуже гарним, бо він був умільцем, яких мало. Люди дивувалися тому, що багато що у Інгьяльда зроблене так добре, бо він сам не був добрим майстром.
Кожного літа Гіслі перебуває на Фіорді Гейртьова. Так минає три року з того часу, як він бачив віщий сон, і для нього є великою допомогою все те, що робить для нього Інгьяльд. А людям здається, що тут щось не так, і вони думають, що Гіслі, мабуть, живий і переховується у Інгьяльда, а зовсім не втонув, як казали раніше. Ходять тепер серед людей чутки, що ось у Інгьяльда три човни, і всі гарно зроблені. Ці чутки доходять до вух Ейольва Сірого, і кому знову їхати, як не Хельгі. Ось Хельгі приїздить на острів Хергіля. А Гіслі завжди в підземеллі, коли на острів приїздять люди. Інгьяльд був гостинним хазяїном, і він залишив Хельгі ночувати, і той провів там ніч. Інгьяльд був чоловік роботящий. Кожного дня, якщо тільки дозволяла погода, він виходив у море. І зранку, зібравшись порибалити, Інгьяльд питає у Хельгі, хіба тому не треба їхати поспіхом і чому він лежить. Хельгі сказав, що він нездужає і почав важко зітхати і потирати собі голову. Тоді Інгьяльд порадив йому лежати якомога спокійніше, сам же вийшов у море, а Хельгі взявся голосно стогнати. І от, як розповідають, Торгерд збирається в підземелля, щоб дати Гіслі поїсти. А між кухнею і покоєм, де лежав Хельгі, була дощана перегородка. Торгерд виходить з кухні, а Хельгі залізає на перегородку і бачить, що там комусь готують їжу. І тут якраз повертається Торгерд. Хельгі швидко повернувся і впав з перегородки. Торгерд питає, що це він, замість того щоби лежати покійно, лазить по стінах. Він відповідає, що так здурів від ломоти в кістках, що вже немає сил лежати спокійно.
- І хочу, - говорить, - щоб ти провела мене до ліжка.
Вона робить, як він просив, а потім виходить з їжею. А Хельгі зразу ж встає, йде слідом і все бачить. Тоді він повертається назад, лягає в ліжко і лежить там цілий день. Інгьяльд повертається ввечері додому, йде до ліжка, де лежить Хельгі, і питає, чи йому бува на полегшало. Той говорить, що, дійсно, йому стало краще, і просить, щоб вранці його перевезли з острова. І його відвозять на південь, на острів Плаский. Звідтіля він їде далі на південь, до Мису Тора, і розповідає, що він упевнився в тому, що Гіслі у Інгьяльда. Затим Бьорк споряджається з дому, а всього їде п`ятнадцять чоловік. Вони сідають в човна і пливуть через Широкий Фіорд на північ. В той день Інгьяльд вийшов у море і з ним Гіслі, а раб зі служницею на другому човні, і вони зупинилися біля островів, що звуться Блюдними.
Вільний переклад КАЛЛІСТРАТА.
Ісландія, X ст. н. е.