1918
Гриць розплющив очі .
Останнє що пам`ятав це було десь під Гуляй - полем . Їх загін потрапив у засідку, а далі був яскравий спалах.. а далі?.. а що було далі?
І де всі побратими і власне сам Гриць?. Ага раз він на ліжку - це значить поранений .
А раз поранений, це вже значить десь у мед частині а може бути навіть в центральному військовому госпіталі..
Точно!. А де тоді лікарі?, де інші поранені ( ну бо не може ж він простий солдат бути у віп палаті?) Він же хто такий?, а от поясніть тепер Грицю найголовніше де власне сама медична палата? Бо це місце схоже скоріше на.. хату в селі!.
- о внучик, живий, ми то думали вже не встанеш!
В кімнаті стояв дід вдягнений як звичайні наші діди у селі, Але одежа якась дивна, дивного пошиву, так наче власник цього костюма прилетів за допомогою машини часу не інакше..
То тебе пораненого знайшли внучик, три дні ти до тями прийти не міг!.
То ти либонь військовий?
- так діду військовий
- ой я ж і не назвався Петро Васильович Козак
А тебе як звати?
- а я Григорій Іванович Козак якщо вже офіційно.
- цікаво що прізвища в нас однакові чи не родичі бува? Зацікавлено резюмував Петро Васильович.
Так і схожий ти як дві краплі води на мого молодшого внука Гриця,
Це ж треба у вас навіть імена однакові!.
А мій Грицько ти знаєш який розумний ого - го!? Він у нас лікарем має бути, вчиться аж у самому Києві студент.
От тільки час нині не певний розумієш Григорій, власть в свої руки взяла ліворуція .
Зараз тобі і білі, і червоні, і зелені та хоч рябі, знайдуться!.
Але все ж таки в столиці наша влада, українська ми москалів туди не пустимо а вони гади до Києва підбираються..
- стривайте дідусю, таж ми їх від Києва вигнали!?
Ти що? Ще ні тепер на нашу голову завівся в Москві Ленін, і хоче наш хліб забрати, внук мені казав..
Жили ми добре аж тут таки на тобі! І оцей о як його!?
- Карло Марло... А Карло Маркс! Війна буде Велика!. Сумно зітхнув Петро Васильович.
- діду ви що? Ви забули який рік на дворі?
- 1918 від Різдва христового! Безапеляційно відповів Грицеві старий Козак.
І отут то Грицько зрозумів що в нього реально їде дах!. Як Він раптом ні з того ні з сього опинився аж в 1917?!.
- діду ви не зрозуміли я з майбутнього!.
Я правда не знаю як я сюди потрапив але результат ви бачите самі.
Там де я живу Україна бореться з москалями теж
-дід нарешті здається почав " в`їжджати в тему".
- ото ж бо Грицько дивлюся я на тебе та думаю що форма твоя якесь інша, ми такої не носимо, але знак наш тризуб
Ось бачите самі діду, ви не розумієте мені зараз терміново потрібно до Києва!.
Треба сказати людям ми повинні об`єднуватися а не воювати між собою інакше усі загинемо!..
Київ зима 1917.
В головній залі центральної ради шумно.
Як завжди гвалт, як завжди не можуть дійти згоди.
- хто його сюди випустив?
Це питання зависло у повітрі в залу де сиділи історичні діячі зайшов Грицько Козак з Києва 2023.
Він змучений, в незвичній для того часу формі піксель, у високих берцях - які в ті далекі дні ще ніхто не носив.
Та для самого Гриця це дуже незвично
Йому зараз здається що він потрапив на урок історії а всі історичні особи ожили і зараз сидять перед ним.
Ось Симон Петлюра, вольовий, і сильний військовий це про нього потім скажуть ( батько української армії), це йому належить той самий знаменитий вираз про тих самих " вошей і гнид" який потім у майбутньому стануть цитувати.
Ось сидить Грушевський. Найперший президент України який ( що правда не виходив з кабінету) жив своєю наукою і відповідно не знав що відбувається в країні.
Поряд розмістився Винниченко ( який в майбутньому зробить велику капость нам усім нащадкам ратуючи за автономію в складі імперії ) всі ці люди пересваряться між собою і ми матимемо сумні наслідки їх дій.
- шановне високоповажне товариство,
Я маю честь прибути до вас, я Григорій Іванович Козак скромний солдат ЗСУ Якого волею долі занесло аж сюди.
Який хоче виправити ситуацію.
- хто ти Григорій Козак?
- а ви ж напевно не знаєте що то таке ЗСУ?
То я вам охоче розкажу це збройні сили України!. Найкращі збройні сили на світі,
Це ті герої що змогли надерти вуха москалям
І не пустили їх в Київ!
І ви теж зможете, тільки якщо обєднаєтеся і будете разом громити ворога!.
Інакше ситуація вийде паскудна
Це я вам кажу як людина з майбутнього.
Вас шановний Михайло Михайлович Грушевський будуть друкувати на 50 гривневій купюрі! Не 100 гривневій, не 500, а п`ятдесят!.
Вам самому не соромно за таке майбутнє?.
Вас Симоне Васильовичу будуть згадувати як великого полководця, але якщо дослухаєтеся до моїх слів то зможуть згадувати як рятівника Києва.
Ну невже ви забули що москаль північний - це наш ворог вічний?.
Робіть щось шановні! Годі гризтися,
Інакше втратимо країну на довго, а потім занепад, і знов довга дорога до свободи,
І нам вашим нащадкам доведеться виправляти ваші помилки!
Не схибте шановні історичні особи, послухайте мене об`єднайтеся і і разом даймо в рило москалю!.
Крути
Як же красиво вони йдуть Ось загони Петлюри, поряд з ними студенти і гімназисти..
Поряд із малим грицем молодшим внуком діда Петра їде теперішній Грицько в пікселі.
Вони зараз приблизно одного віку.
Обом по 19 обоє втекли з науки на війну щоб захистити батьківщину.
Гриця жде його синьоока Оксана і дід,
А іншого Гриця з майбутнього чекає мама, тато і Іринка його наречена з Тернополя.
Поряд з іншими загонами їдуть загони отамана Зеленого, а он там махновці і сам " батько"` схожий на нещадний дух степу.
Гриць розуміє що такого не може бути, що це фантастика але йому вдалося.. вдалося неможливе переконати замиритися і об`єднатися перед лицем вічного ворога коли Україна в небезпеці.
І Гриць задоволений собою йому вдалося неможливе,
Переламати історію і здійснити мрію багатьох поколінь українців.
Гуркоче бій вже багато убитих це був дійсно страшний пекельний бій.
Але Київ встояв його врятувала об`єднана армія зовсім різних діячів і Грицько Козак.
Раптом прогримів постріл і внук діда Петра
Хитаючись упав на руки до Гриця..
- ти знаєш можливо історію не змінити, але прагнути треба я давно зрозумів Грицю ти мій правнук..
І коли я загину у цьому бою під крутами то знаю що рід мій продовжиться ..
От бачиш, він часто дихає і наш Гриць чує як його прадід сміється..
Ми ж все таки перемогли правда?
Бачиш москалі тікають!.
Повертайся в майбутнє правнук
І розкажи там усім у чому сила,
А сила мій дорогий родич у єдності!.
Грицько розплющив очі.. він лежав у центральному військовому госпіталі поранений і не було ні діда Петра, ні його прадіда героя бою під крутами, ні самого бою вже не було.
Ні тобі Петлюри, ні Грушевського, ні Зеленого, ні батька Махна..
Це все було мариво пораненого солдата..
А
ле в вухах звучали слова.
" В єдності наша сила правнук, скажи всім, тоді переможемо!".