Сага про Гуннлауга Зміїного Язика
частина IXз рубрики / циклу «Сага про Гуннлауга Зміїного Язика»
IX
На той час у Швеції правив конунг Олав Шведський, (20) син конунга Ейріка Побідоносного і Сігрід Честолюбної, дочки Скаглар – Тости. Він був могутнім і знаменитим конунгом і дуже полюбляв почесті. Гуннлауг прибув до Уппсали під час весіннього тінгу шведів, і коли він був прийнятий конунгом, він привітав його. Той прийняв його гарно і спитав хто він такий. Гуннлауг сказав, що він ісландець. В гостях у конунга Олава був тоді Храфн, син Енунда. Конунг сказав:
- Храфн, що за чоловік, цей ісландець?
Тоді з нижньої лави встав чоловік високого зросту і мужнього вигляду, підійшов до конунга і сказав:
- Государю, він походить з кращого роду в Ісландії, і сам він – гідний чоловік.
- Тоді нехай він сяде поряд з тобою, - наказав конунг.
Гуннлауг сказав:
- Я створив хвалебну пісню на вашу честь, государю, і хотів би, щоб ви її вислухали.
- Йдіть спершу і сідайте на місце, - сказав конунг. – Зараз ніколи слухати ваші пісні.
І от Гуннлауг і Храфн розговорились. Кожен з них розповів іншому про свої мандри. Храфн сказав, що він приїхав минулого літа з Ісландії до Норвегії, а з наступом зими – з Норвегії до Швеції. Невдовзі вони зовсім здружилися.
Одного разу, коли тінг скінчився, обидва вони були у конунга. Гуннлауг сказав:
- Я хотів би, государю, щоб ви послухали мою хвалебну пісню.
- Тепер це можна, - сказав конунг.
- Я теж хочу сказати хвалебну пісню, якщо буде ваша ласка, государю, - сказав Храфн.
- І це можна, - відповідав конунг.
- Тоді я скажу свою пісню першим, якщо вам буде угодно, - сказав Гуннлауг.
- Першим повинен я сказати мою пісню, - сказав Храфн, - тому що я першим приїхав до вас.
Гуннлауг сказав:
- Коли це таке було, щоб мій батько йшов на поводі у твого батька? По-моєму, ніколи. Не буде цього і між нами.
Храфн відповідав:
- Давай покажемо свою ввічливість, не будемо доводити справу до сварки, а віддамо це рішення конунгу.
Конунг оголосив:
- Нехай Гуннлауг скаже свою пісню першим, коли йому так хочеться настояти на своєму.
Тоді Гуннлауг сказав хвалебну пісню, яку він склав на честь конунга Олава. Коли він закінчив, конунг спитав:
- Храфн, як тобі подобається ця пісня?
- Государю, - відповідав Храфн, - вона пихата, некрасива і дещо різкувата, зовсім під стать вдачі Гуннлауга.
- Ну, тепер говори свою пісню, Храфн! – сказав конунг.
Той так і зробив. Коли він закінчив, конунг спитав:
- Гуннлауг, як тобі подобається ця пісня?
Гуннлауг відповідав:
- Государю, вона красива, як сам Храфн, але нікчемна. Чому, - добавив він, - ти написав на честь конунга хвалебну пісню без приспіву? Чи він тобі здався негідним великої хвалебної пісні?
Храфн відповідав:
- Полишимо зараз цю розмову. Ми ще повернемось до неї пізніше!
На цьому їхня розмова і скінчилась.
Незабаром після цього Храфн став дружинником конунга Олава і попросив у нього дозволу поїхати. Конунг дозволив йому. Коли Храфн спорядився в путь, він сказав Гуннлаугу:
- З нашою дружбою покінчено, тому що ти хотів принизити мене тут перед знатними людьми. Але коли-небудь я зганьблю тебе не менше.
- Мене не лякають твої погрози, - сказав Гуннлауг. – Малоймовірно, що коли-небудь діло до того дійде, що мене будуть поважати менше за тебе.
Конунг Олав дав на прощання багаті подарунки, і той від’їхав.
Храфн поїхав на південь навесні і приїхав до Трандхейму. Там він спорядив свого корабля і влітку відплив до Ісландії. Він причалив у Глинистій Затоці, на північ від пустки. Його родичі і друзі зраділи йому, і він залишався цю зиму вдома, у свого батька.
Влітку на альтінгу стрілися два родича: законоговоритель Скафті і скальд Храфн. Храфн сказав:
- Я хотів би, щоб ти допоміг мені у сватанні до Хельги, дочки Торстейна і онуки Егіля.
Скафті відповів:
- Хіба вона не обіцяна Гуннлаугу Зміїному Язику?
Храфн сказав:
- А хіба не скінчився строк, про який вони домовлялись? До того ж він тепер занадто зазнався, щоб зважати на такі речі.
Скафті відповів:
- Нехай буде по-твоєму.
Після цього вони пішли у супроводі багатьох людей до землянки Торстейна, сина Егіля. Той прийняв їх добре. Скафті сказав:
- Храфн, мій родич, хоче посвататися до твоєї дочки Хельги. Тобі відомі його рід і багатство, його гарне виховання, а також його родинні і дружні зв’язки.
Торстейн відповів:
- Вона була обіцяна Гуннлаугу, і я хочу дотриматися свого слова, яке я йому дав.
Скафті сказав:
- Але хіба не пройшло вже три роки, умовлені між вами?
Торстейн відповів:
- Ще не пройшло літо, і влітку він може повернутися до Ісландії.
Скафті сказав:
- А якщо він не повернеться до кінця літа, то на що ми можемо розраховувати в нашій справі?
Торстейн відповів:
- Ми зустрінемося тут наступним літом, і тоді буде видно, що буде більш розумним. Зараз же марно говорити про це.
На цьому вони і розійшлися, і люди поїхали з тінгу додому. Але сватання до Хельги не залишилось таємницею.
Гуннлауг і цього літа не повернувся до Ісландії. Наступного літа Скафті і Храфн почали свататися біль настирливо. Вони говорили, що Торстейн тепер вільний від будь-якого обіцяння Гуннлаугу. Торстейн відповідав:
- В мене небагато дочок, і я б не хотів, щоб одна з них стала приводом до розбрату. Я хочу спочатку зустрітися з Іллугі Чорним.
Він так і зробив. Коли вони зустрілися, Торстейн спитав:
- Чи не думаєш ти, що я тепер вільний від обіцянки твоєму сину Гуннлаугу?
Іллугі відповідав:
- Звичайно, якщо тобі так угодно. Але я мало що можу сказати з цього приводу, так як точно не знаю намірів мого сина Гуннлауга.
Тоді Торстейн пішов до Скафті, і вони порішили, що на початку зими у Торстейна в Городищі повинно відбутися весілля, якщо до цього Гуннлауг не повернеться до Ісландії, але що Торстейн буде вільним від будь-якого обіцяння Храфну, якщо Гуннлауг повернеться і буде вимагати, щоб той виконав обіцяне Після цього люди поїхали з тінгу додому, а Гуннлауг все не повертався. Хельзі ж не дуже подобалось прийняте рішення.
Примітки:
20)…конунг Олав Шведський – правив Швецією біля 990 – 1020 років.
Вільний переклад КАЛЛІСТРАТА.
Ісландія, X ст. н. е.