Сни наші
з рубрики / циклу «рассказы - 3»
Десь вже годині о третій ночі мозок майже звільнився від учорашнього інформаційного лайна, підбадьорився і почав показувати одну зі своїх нескінченних серій сну. Що то була за серія! Куди там тому жалюгідному Голлівуду, та він і поряд не стояв!
І от, десь на хвилині сорок третій крізь сон прорвалось якесь бухкання, показ зупинився і мозок сказав:
- Прокинься та подивись у вікно, по-моєму там знову ці «суки»* прилетіли.
Встав і підійшов до вікна: так і є, «суки» прилетіли, але наші хлопці вправно і з завзяттям збивали їх високо в небі ще на підльоті до міста і це був – клас! Бо вже не літало перед вікнами, а розходилось кругленькими хмарками по небу від власних вибухів.
Мд-я-я… Такий серіал перервали, от вже суки!
Пішов на кухню заварювати чай, бо сон був перерваний, а мозку потрібно було хоча б про щось думати, а інакше і для чого він?
Так от, сидів за столом серед ночі, сьорбав міцно заварений чай і думав. Про що? Та за вікном ще добухкувало і тема була ясною як ніколи, бо сам колись був ракетником.
Д-а-а… Було колись життя. Чи покарання?
Сталося так що (як завжди воно в житті буває) двоє невдах у цьому світі, а саме: фурункульозний Маркс і сифілітик Ленін, вчитель і послідовник вирішили змінити світ, який їх не приймав, на свій роздум, тобто, зробити останніх першими, як про те і сказано було у Писанії, що передувало створенню нинішнього комунізму.
Що проповідували? Рівність і однаковість, але серед класу пролетарів, тобто: розумним смерть, а нерозумним – все. Так було легше керувати масами народу і втілювати в життя ПРИВИД комунізму, бо з розумними не втілиш, вони були більш схильні до фізично-матеріального світу, а тут – ПРИВИД!
Ну, і взялися. По-перше: треба було фізично і назавжди знищити всіх «пригноблювачів» пролетаріату, і на всій планеті, а для цього була потрібна безперервна війна і необмежена кількість зброї, зброї, зброї…
Її і виробляли, витрачаючи все до останньої крихти, бо як можна було терпіти, коли навколо тебе цвітуть і пахнуть капіталісти, замість того, щоб їсти те ж саме лайно що і ти. Люте неподобство!
Але щось сталося. Чи то Господь не той серіал увімкнув, чи то діалектика свій норов показала, бо все якось пішло навкіс, ПРИВИД чи то розтанув сам по собі, чи відлетів ще кудись шукати інших дурнів, бо одного невиразно-сірого дня пролетарі залишилися сам - на – сам зі зброєю в руках. І куди її було дівати?
Запускати ракети на капіталістів для їхнього знищення, якось не хотілося, бо вже набридло жити у своєму вічному лайні, а у них якось так наче і краще було і по-людському. Ну і почали вивантажувати їх (ракети) один одному на свої пролетарські голови, а на капіталістів – та боже збав!
Так і почалося знищення пролетарської «Імперії зла», породженої колись засланими найманцями - «марксистами».
А Бог – та хто ж на нього звертає увагу, коли йде війна на знищення між двома потужними православними країнами. З хрестами на шиї і ненавистю в очах.
Та й то, хіба Господь хоча б коли-небудь заважав людям убивати один одного?
Мабуть що, це входить в його програму творення праведного світу, а наше діло людське, життєве…
P. S. Православно-пролетарське побоїще… і таке буває… прости нам Господи.
Примітка:
- «суки»* - одна з народних назв ворожих ракет і безпілотників.
м. Київ, 19 листопада 2024 року.