Мисливці Та Заєць
Не колись, і не давним-давно жив собі у лісі мисливець на ім’я Володя, ну як сказати мисливець, він тільки став ним, але вже намітив собі спіймати одного зайця що блукав по лісу і не давав спокою усім мисливцям що тут жили, і прозвали того зайця «Іде Альнадер Жава». Та кожен мисливець що чув про нього мріяв спіймати його, та у кожного був свій метод, тому Володя вирішив розпитати кожного з них та спробувати різні методи. Першим до кого він пішов був найвідоміший з усіх - француз на ім’я Лібе Рал, кожен чув про нього і вважав його методи найкращими тому Володя пішов саме до нього. Увійшовши у його подвір’я він відразу побачив яскраві стіни архітектури давності, а навколо були різні люди що не були схожими одне на одного. Коли він зайшов до хати він побачив француза та привітався:
-Добрий день, мене звуть Володя я тут новий мисливець….
-О, добрий, ти хочеш у мене знайти пристанище? Я тільки за! Та ще й безплатно!
-Та ні, дякую, я прийшов за порадою. Як можна спіймати Іде Альнудер Жаву?
-Ох Володю, я не знаю, я з командою вже давно намагаємось, але поки марно. Але зі старою командою мені майже вдалося. Хочеш розкажу як?
-Так, звісно!
-Ну добре. Раніше, коли я ще був молодим, моя команда складалась лише з місцевих та була вільною, і нам майже вдалося спіймати Іде Альнудер Жаву та всі були в достатку. Але потім я вирішив що у моїй команді не вистачає ексклюзиву та свободи, бо у наших краях почали з’являтись не тутешні та інші меньшинства, і щоб вони не ображались я став замінювати стару команду додаючи у неї ці меншинства. Мені здавалось що це хороша ідея спочатку, що стара і нова команда поладнають разом, але потім нова команда почала витісняти стару та відбирати у них здобич. А потім вони взагалі майже не полювали, а лише жили за рахунок старої команди. Але мені все ще здається що моя команда хороша та врешті-решт ми спіймаємо Іде Альнудер Жаву!
Володя подумав про себе: «Невже це той найпопулярніший мисливець якого всі люблять?»
Але потім усе ж таки сказав:
-Добре, дякую за пораду!-І він пішов по своєму шляху далі
Далі його шлях йшов до дому непопулярного мисливця, зате багато хто знав його, ім’я йому було Анар Хіст. Зайшовши до його подвір’я він побачив людей, багато людей, але усі вони були різні, хтось одягнений добре, а хтось як бідняк, хтось живе у халупі, а хтось у розкішному домі. Зайшовши до хати Володя привітався:
-Добрий день Анар Хісте, мене звуть Володя, я новий мисливець.
-Добрий, що тобі треба? Теж покинув свого господаря щоб знайти свободу тут? Ну проходь
- Ні дякую, я шукаю пораду як спіймати Іде Альнудер Жаву!
-Ну знаєш, моя команда мисливців теж хоче його спіймати, але ми дуже далеко від цього…
-А можна спитати чому?
-Ну слухай, я заснував цю команду заради свободи, бо багатьом мисливцям не подобались їх господарі тому вони від них тікали до мене, тут вони змогли знайти себе та кожен був сам за себе, вони почали самі полювати, самі красти та самі усім розпоряджатися, тому ти напевно бачив таких різних людей на вулиці. До того ж на нашу команду часто доносять інші що наші крадуть, а без організації команди де кожен сам за себе, багато людей помирає. От так от, та я вважаю що врешті-решт ми домовимось та спіймаємо зайця.
-Дякую за таку цікаву розповідь - відповів Володя – я пішов далі!
-Бувай, удачі!
І далі шлях Володі йшов у місце, яке нічим не відрізнялось від інших, але чомусь його називали «Червона Долина».
Коли Володя дійшов до долини він не помітив нічого дивного, але коли дійшов до хати головного тут мисливця, він зрозумів. Багато чого було пофарбовано у червоний, а люди не сиділи на місці і працювали хто де, хто стволи чистив, хто шкуру вішав, а на стінах висіли мотивуючи плакати з різними закликами та портрети різних людей: бородатих, вусатих, лисих, широко та вуськооких, але усіх щось об’єднувало, те що всі виглядали дуже гордо та дивились або вверх, або на мисливця прямо в душу. Було цікаво таке споглядати, але Володя не забув за чим прийшов, він зайшов до хати головного мисливця, там він побачив китайця та представився:
-Добрий день, мене звуть Володя я тут новий мисливець, шукаю поради…
-Добрий, мене звуть Ко Мун Іст, якої поради шукаєш пролетарію?
-Я шукаю поради як спіймати Іде Альнудер Жаву.
-Ну я чесно не знаю як, але можу повідати тобі як я зі своєю командою працюємо над цим. Слухай, колись одна людина на ім’я Карл Маркс придумав ідею про те що всі мають бути рівними і разом будувати свою мисливську команду та працювати на її благо і тільки на її благо, мені ця ідея здалась цікавою і я вирішив її здійснити. І зараз як ти бачиш ми над цим працюємо та не всі задоволені, але тих хто не задоволений довго ніхто не бачить. За ідеями Карла ми всі спочатку будемо працювати над цією ідеєю багато-багато років, а коли її побудуємо то всі будуть щасливі і не треба буде працювати та полювати. Також я вважаю що уся здобич та плани на полювання повинні розглядатись і плануватись лише мною та верхівкою команди і бути чітко за планом, але я думаю що врешті-решт ми збудуємо нашу команду, наші ідеї знайдуть популярність і Іде Альнадер Жава сам до нас прибіжить!
«Та це ж якісь утопічні погляди про планове полювання та те що заєць сам прибіжить! Та ця ідея сама себе зруйнує!» - подумав про себе Володя, але все ж таки відповів:
-Дякую за цікаву розповідь, я подумаю над цим.
І він пішов далі…
Далі його місце призначення знаходилось у глибині лісу та там було мало відвідувачів. Коли Володя прийшов туди він побачив багато машин різних комплектацій, великі майстерні та те що на домі головного мисливця висіли прапори з фігурами схожими на «сюрикени». Коли він зайшов до хати він побачив фігуру у сірій мисливській формі та в кашкеті з черепом, та він привітався:
-Здрастуйте, мене звуть Володя і я новий мисливець, шукаю поради.
Але який був його подив коли у відповідь він почув жіночий голос.
-Здрастуй, мене звуть Яна Цист, я тут головна мисливиця. Так-так, я знаю що ти здивований що я жінка, але раніше все було не так…
-Я шукаю пораду як спіймати Іде Альнудер Жаву. А ви можете розказати історію вашою команди?
-Так, слухай. Колись давним-давно у лісі зростала напруга після того як одна команда мисливців у боротьбі з іншими командами програла, та пішла у занепад. Але у цій команді був один хлопець на ім’я Адольф, та потім він став головним мисливцем та почав поширяти ідеї про будування команди, будування багатьох майстерень заради неї, що багато інших команд мисливців несуть загрозу для нашої та те, що багато мисливців не мають право на полювання у цьому та взагалі у всіх лісах. Його ідеї знайшли попит у цій команді та зробивши багато знарядь він почав нову боротьбу з іншими командами щоб поширювати свій вплив та ідеї, та це було досить успішно. А тих мисливців що підпадали під ті самі категорії більше ніхто не бачив. Але усе ж таки коли він робив багато нерозумних кроків він тільки затягував нашу команду у боротьбу, та все ж таки команди об’єднали зусилля та побороли команду Адольфа через що багато мисливців бігли у ліс, а сам Адольф або закінчив своє життя, або також біг у ліс. Я перейняла команду від нього та до сих пір являюсь головною. Зараз наша команда до сих пір переховується від інших, але все більше людей знаходять себе у наших ідеях навіть із інших команд. Та все ж таки багато мисливців переймуть наші ідеї, ми відродимо команду та піймаємо Іде Альнудер Жаву.
-Дякую за історію. – відповів Володя та пішов далі.
Далі шлях Володі йшов до центру лісу де є один доволі великий дім, але без команди. Коли він зайшов до хати він побачив доволі стару людину що жила у такій розкоші. Він здивувався, але привітався:
-Добрий день, я новий мисливець Володя, шукаю поради як спіймати зайця
-Добрий, мене звуть Капі Таліст, шукаєш поради значить?
-Так, хочу спіймати Іде Альнудер Жаву.
-О, ну у мене не було своєї команди, але мої ідеї є майже у кожній з них. Ну слухай. Я був у цьому лісі ще коли він ріс і вже тоді почав формувати свої ідеї. Вони полягають у повній свободі до мисливства, тобто кожен буде робити що хоче у своєму мисливстві. Але тим самим мисливці роблять конкуренцію між собою та змушенні боротись за свою перевагу. Тому у командах що сповідують мої ідеї присутня нерівність, бо хтось виборов своє місце у мисливстві, а хтось не зміг. Тому кожен ладен сам добувати здобич, сам її кудись використовує і розпоряджається своїми ресурсами. Тому і кожен може як і усе втратити якщо не буде правильно розпоряджатись тим що має, а хтось навпаки якщо розумно все зробить то зможе піднятись по мисливських сходах. От так от.
«Це поки найкраща ідея що я чув» - подумав про себе Володя
-Дякую за таку цікаву розповідь – сказав молодий мисливець і пішов далі.
Далі мисливець пішов до двох братів мисливців.
Коли він прийшов то побачив не схожі, але й не різні прапори, плакати з написами що вселяли гордість й надію та людей що виступали з мотивуючими промовами. Він зайшов до хати головних мисливців й представився:
-Здрастуйте, я мисливець на ім’я Володя.
-Здрастуй Володю, мене звуть Націон Аліст, а це мій брат Консер Ватист. За чим прийшов до нас?
- Прийшов за порадою, я хотів би спіймати Іде Альнудер Жаву!
-Ну слухай – почав Націон Аліст – ідея нашої команди полягає в тому що для нас найбільш важливі саме наші люди, тобто усі мисливці, постачальники, торговці та інші люди що є у нашій команді однієї крові. Хоча ми й зважаємо на людей з інших команд. Цю ідею започаткував я.
-А моя ідея полягає у тому щоб зберегти традиційні методи полювання та устрою у нашій команді та зберегти пам’ять предків. Тому деякі ідеї ми не приймаємо й засуджуємо через це. І наші ідеї зазвичай поєднуються, хоч і є випадки коли вони поєднуються з іншими ідеологіями, інших команд – закінчив Консер Ватист.
-Знаю що ти скоріш за все подумав що наші ідеї схожі з ідеями Яни Цист яку ти вже напевно зустрічав, бо вона колись була у нашій команді, а потім коли створила свою вона наші ідеї гіперболізувала та перетворила на тотальну ненависть. Тому хоч навіть наші імена та ідеї можуть бути схожі, але це не так. Наші ідеї кращі за її і ми ближче до того що б піймати зайця!
-Дякую за думку, – сказав Володя – всього гарного – відповів він та пішов далі.
Його шлях після цього проходив через багатьох мисливців, він заходив і до Монар Хіста що вважав – він сам має керувати командою та її рішеннями, і до Олі Гарха що вважав – командою можуть керувати лише найвпливовіші та найбагатші, і до команди «Зелених» що взагалі вважали те що мисливство це зло і треба берегти тварин та природу, навіть спробував знайти міфічного мисливця якого нібито бачили, але наче і ні, він поєднує у собі по-троху ідей від кожного мисливця і його ім’я Цен Трист.
Та зрештою ввечері прийшовши до себе додому, Володя всівся у крісло та почав згадувати все що він почув від кожної команди. Довго ж він аналізував все, а потім прийшов до висновку:
Кожна ідея має свої недоліки та переваги, у когось більше переваг, а у когось недоліків. Але жодна мисливська команда не зможе спіймати Іде Альнудер Жаву, хтось навіть не наблизиться, хтось підійде близько, а хтось може навіть підстрілить його, але ніхто не спіймає. Проте кожна ідея має місце бути, і можливо якщо одна пропаде, тоді і інша втратить сенс. Може якась команда мисливців більш знадобилась у іншій лісах, а може якась актуальна прямо тут і зараз. Але як би там не було кожен мисливець сам вибирає свою команду розуміючи її та готуючись до протистояння з іншими, і кожен мисливець сам виносить урок з ідей усіх команд.
Кінець!