Екстрим
Моїм друзям до дня закоханих, всім українцям
Зустрілися два знаки Зодіаку в мережі…
Порозважатись їм захтілося від нуді.
Він за натурою був авантюристом,
Вона привабила його інтимним хистом…
Вона в розмові вкрала амулет,
А Він у відповідь таємні мемуари,
Вона йому їх «впарила» вже за доля́ри,
Так закрутилося кохання в інтернет.
Запав на неї Він чисто віртуально…
Де спершу- ані сексу, а ні сенсу,
Ані обійми, ані поцілунки-
А лиш високі почуття й стосунки!
Любов була заручницею шлунку,
Гарніром у меню «довірливих» стосунків.
Вона -презентувала десерти і закуски,
А Він -концерти й щедрі подарунки!
Та хвацькості і заздрості
Нема а ні пуття ні радості…
Спокусив біс його читати її здатності,
Та безобачно все про слабкості…
І як фантазувала з журналістом,
Як вишивала в полі з футболістом,
Про відео інтимне із таксистом,
І як стрибнула в гречку із парашутистом…
В Фейсбуці Він— філософ і стиліст,
В Тіктоці — витончений танцюрист,
У Інстаграмі — топ-модель і видатний артист…
І їй Він показати вирішив інтимний хист…
Їй з ким кохатись було неважливо,
Проблеми й лихо щоб обходило…
Вона з ним гралась в мережІ,
А в нього був облудний зміст вже на умі.
Вони зустрілись одразу в ліжку…
Вона аплодісментами зривала його примхи всі…
Вони любились, наче мартовькі коти…
Хоч згідно аватарок були й культурні й не дурні.
Онлайн носив її Він на руках,
І заціловував до болю,
А потім повертав до тями…
Й серця знову збивались в унісон.
Він зваблював її віршами про кохання…
Вона ж цвіла мов «балувана Галя»…
Вона всі розміри віршові знала поіменно-
Кохалась професійно та шалено…
Вона приходила одягнена лиш у загар…
І присягалася, що не зраджує ніколи.
Їй насипали такі лайкИ у коментар,
Що вуха вяли і завертались інколи…
А вранці розлітались повні фантазій…
Був час кохання, а є час праці.
Вона підлоги у ландратсамті драяла наразі,
А він у джобценті охоронцем служив у соціальній лавці…
У нього, звісно, вдома є Вона,
Та що по справжньому життю « одна»…
Чого йому не вистачає,
Лиш сексуальне ЕГО його знає…
І поки він літав із тою,
Темні хмари збіглися бідою,
Та не збагнув він суті цього знаку,
Єдина все пронюхала й пішла в атаку…
Як раптом Вона стала в позу «ню»
-Я думала ти в танчиках, а ти кандон?!
Він вивертався, ніс хореєм всяку хорейню -
-Це штучний розум, техніки канон!
-Ага, це розум в сукні, що на аватарці? —
Це ти йому: «Ну, квіточко, не засинай...»
Цей «розум» кличе тебе на побачення, ну годі…»
А Він белькоче: «Це вірус, спам, ну не займай!»
Він просто мрійник й бабник був…
З ким не буває, пірнув у хмари глибоко напевне…
Він майстром слова був й амурні справи вчув,
Та заблукав між ніг й грудей у потаємне …
Вона не лила сліз в подушку,
Не била посуд, не клялА девайс.
Вона хильнула вина кружку,
І мовчки вирушила в крутий «Тест-драйв».
І в групі «Місто» зголосила-
-Віддамся у надійні руки,
Не переношу гіркої розлуки…
І поцілунки й квіти заманила…
Офлайн потрібно втілювати мрії…
Кохання і сімʼя насправді фантастичні!
Та як у дурня на умі одне і те нечисте,
Кохання він шукаєш неземне з лукавим змістом…
В.С.Курзанцев