З життя кухонного посуду
з рубрики / циклу «Мініатюри»
Як відомо, у кожному будинку є особливі місця, де завжди затишно та тепло, і, звичайно ж, одне з них – кухня. Кому, як не посуду знати про це краще за всіх?! Адже саме тут люблять збиратися домочадці, і часто-густо обговорюються новини чи сімейні проблеми, навіть іноді приймаються важливі рішення. А скільки хвилюючих серця спогадів прокидається в колі друзів за кухонним столом, і завжди посуд буває при цьому свідком, хоч і зберігає терпляче мовчання. Зате, коли всі йдуть і вимикають світло, потихеньку починають оживати каструлі, чашки, тарілки… тобто, справжні кухонні працівники (як вони самі себе називають). Вони терпляче мовчали весь день, а тепер приймаються обговорювати почуте від господарів, будувати всілякі припущення, інколи ж навіть і з`ясовувати відносини. Справа в тому, що з давніх-давен існує певний умовний поділ посуду на кухонний і обідній. Тому каструлі, чайники, форми для випічки і ополоники, які завжди підтримують їх, шумівки та інші прилади для готування небезпідставно вважають себе споконвічно корінними мешканцями кухні. У той же час обідній посуд, хоч і називається так, практично весь свій час проводить не в їдальні, а на кухні: то на столі, то в посудних шафах, а в проміжках між цим хлюпається в мийці.
Буркотливо брязкаючи, тарілки наполягають, що мають не менше прав на кухню, ніж якісь там каструлі та пароварки. Ложки, виделки та чашки співчутливо дзенькають. Поступово розгоряються суперечки, але тут, як завжди, вступає стара мудра сковорода, яка, на відміну від інших, вже багато років слугує як для приготування всіляких зажарок, так і для гарячих страв, які можна ставити одразу на стіл. Вона примиряє сперечальників, терпляче пояснюючи, що кожен із них призначений для певної мети, а разом вони роблять одну спільну і дуже потрібну справу. Після чого всі заспокоюються і починають поминати добрими словами колишніх товаришів. На жаль, ніхто не вічний - таке життя ... особливо це стосується крихких склянок і чашок, чий вік до образливого короткий. Втім, і серед них зустрічаються старожили - ось хоч би улюблена чашка господаря із щербинкою на краю і майже стертим від часу малюнком на боці. Їй вже скільки років, а господар все ще любить її, береже і часто бере з собою в інші кімнати.
А нещодавно стара чашка побувала навіть у гаражі і там, на свій подив і радість, побачила на полиці старий чайник з облупленою емаллю, боках. Кілька років тому цей пузатий веселун, який задерикувато посвистував при закипанні, раптово кудись зник, і всі засмутилися, вирішивши, що його викинули. Але виявилося, що старий пішов на заслужений спокій, і тепер господар зберігає в ньому автомобільне мастило. Дізнавшись про це, кухонні мешканці потай почали мріяти про те, що коли прийде і їхня година, то, можливо, і вони на щось згодяться і продовжать своє існування вже в іншій якості: хто у вигляді горщика для квітів або підпорки, а може, напувалки для пташок... власно кажучи, яка вже різниця?! Адже головне – бути потрібним та приносити користь!