Про бібліотеки

ГРЕЦЬКІ БІБЛІОТЕКИ, ОСОБЛИВО - ПІСІСТРАТА І АРІСТОТЕЛЯ, А ТАКОЖ ВІЗАНТІЙСЬКІ.

Ось, що мені вдалося розшукати в бібліотеках Єгипту. Сказано про них, чисельних і знаменитих, можливо, мізерно мало. Але час, на жаль, їх поглинув. Та буде дозволено звинуватити його в тому ж і коли мова піде про бібліотеки Греції. Про деякі із них, більш-менш видатні, коротко написав Афіней. Він всіляко вихваляє свого «Ларенція» (73) за його старанність у збиранні книг (і я до нього, мабуть, приєднаюсь), а також «Полікріта Самосського», (74) «тирана Пісістрата», (75) «Євкліда Афінського», (76) «Нікократа Кіпрського», (77) «трагіка Єврипіда», (78) але більш за всіх – «філософа Арістотеля» (кн. І). Про всіх цих мужів окремо і говорити не буду, хіба що про Пісістрата, якому Авл Гелій приписав заслугу першочинця. В дійсності ж його випереджає майже на століття Полікрат. Але ось слова Геллія: «Вважається, що тиран Пісістрат в Афінах першим надав для загального користування книги, присвячені вільним мистецтвам» (кн. VI) (79) Великий був муж (тому, відкинь ненависний його титул), і до того ж ми повинні бути йому вдячні за запис і виправлення творінь Гомера, оскільки саме цей запис був невпинною турботою правителя, більш того – всієї його влади. Потім його бібліотека вже самими афінянами примножувалася, до того часу, поки її не викрав і забрав з собою Ксеркс, (80) завойовник Афін. Але через багато років, в CXVII Олімпіаду, (81) ці книги Селевк Нікатор, (82) правитель Сирії великодушно розпорядився повернути афінянам в якості свого подарунку. І вони залишалися там до часів Сулли, (83) який захопив Афіни, пограбував і зруйнував. Згодом, однак, він повернув бібліотеку. Я вважаю, з почуття справедливості. Як би залишалися Афіни матір’ю мистецтв без такого знаряддя як книги? Мало того, пізніше там з’явилися в достатку інші бібліотеки.

Павсанієм (84) написано (85) : «Імператор Адріан (86) спорудив у місті храм Юпітеру Панеллінському і в ньому заснував бібліотеку». (87) А ось про бібліотеку Евкліда, я знаю не більше того, що сказав Афіней: коли Евклід був архонтом, це було одним з головних діянь його правління. Про бібліотеку Арістотеля прекрасно сказав Страбон тими словами, які я наводив вище. До них я додам із Афінея: арістотелівська бібліотека була перевезена до царя Птолемея. (88) Хоча Страбон і інші автори це відкидали. Страбон пише так: «книги Арістотеля, які привезли до Нелея, (89) згодом перейшли до його наступників, людей неосвічених, які тримали їх взаперті, без усякої користі ними володіючи. Нарешті вони були зариті в землю, зіпсувавшись від жучків та черв’яків, поки не були куплені за великі гроші Апелліконом Теосським. (90) Він потурбувався про те, щоб вони, зіпсовані і розірвані, були переписані, хоча і не зовсім правильно і без належного обговорення, і стали загальнодоступними. Після його смерті Сулла, завойовник Афін, привласнив його книги і відіслав до Риму, і там, як говорить чутка, Тіранніон Грамматик (91) їх розділив і переправив» (кн. ХІІІ) (92) Те ж саме пише в життєписі Сулли Плутарх. (93) Якщо це істинно, то яким чином і які книги попали від Нелея до Філадельфа, як заявлено пізніше Афінеєм? Можливо (як я можу судити), Нелей отримав книги самого Арістотеля, підкреслюю, книги, його рукою написані і передав його рідним як цінний спадок. Ті ж книги, що залишились (інших письменників), доставив Філадельфу. Я не можу пригадати нічого вартого уваги про інші грецькі бібліотеки. Римляни, без сумніву, їх всі перевезли до себе після завоювання Греції. Хіба - що слід додати про візантійські бібліотеки імператорських часів. Так, Зонара (94) і Кедрен (95) пишуть, що за правління Василиска, (96) «згоріла бібліотека в якій нараховувалося сто двадцять тисяч книг; серед них – книга, виготовлена з кишківника дракона, сто двадцять футів у довжину, в якій золотими літерами були написані гомерівські Іліада і Одіссея». Але ця бібліотека знаходилась у Фракії, (97) а не в Греції.

ПРИМІТКИ:

73)…Ларенцій (Ларенсій). Літературне обрамлення твору Афінея «Банкет мудреців» являє собою опис банкету в домі багатого римлянина Ларенція. До нього приходять співбесідники і ведуть розмови на різні теми. Серед коментаторів Афінея немає єдиної думки, чи був Ларенцій історичною особою, чи він придуманий Афінеєм. Багато ототожнюють його з Публієм Лівієм Ларенцієм, римським чиновником часів правлінням династії Северів (початок ІІІ ст. н.е.) який виконував обов’язки жерця культу Юпітера (молодший понтифік). Перша книга Афінея, яка цитується, до нас не дійшла, текст відомий з короткого переказу (епітоми) всього твору, зробленого у візантійський час. Ларенцій зображується як колишній сподвижник освіченого імператора Марка Аврелія, (161 – 180 рр. н.е.), інтелектуал, який однаково гарно володів як латинською мовою, так і грецькою, благочестивий муж, знавець релігійних церемоній і громадських законів, який все життя збирав рукописи і мав бібліотеку, яка перевершувала бібліотеки всіх попередніх бібліофілів, перерахованих нижче…

74)…Полікрат Самосський. Грецький тиран, правитель острова Самос (535-522 рр. до н.е.) який уславився своїми багатствами, збирав книги і прикрасив острів розкішними будівлями. При його дворі, на його утриманні, жили знамениті вчені і поети. Потім Полікрат був позбавлений влади персами і страчений. Ім’я Полікрата стало синонімом «улюбленця долі»

75)… Пісістрат (біля 600-527 рр. до н.е.). Грецький тиран, що захопив владу у Афінах (правив з перервами з 560 р. до н.е.). Для народу влаштовував свята і видовища, будував у Афінах громадські будівлі, запрошував у місто знаменитих мужів. Згідно з традицією, за його ініціативою, зібрані у місті співаки-виконавці поем Гомера і вчені – філологи створили існуючі і донині редакції «Іліади» і «Одіссеї». Зібрану ним бібліотеку подарував громадянам Афін для загального користування.

76)…Евклід Афінський (V –IV ст. до н.е.). Архонт (найвища посадова особа полісу), правитель Афін в 403 р. до н.е.

77)…Нікократ Кіпрський. Можливо, з його іменем пов’язана бібліотека Куріона (Курія) на Кіпрі (неподалік від нинішнього Лімассолу).

78)…Еврипід (480 – 406 рр. до н.е.), Давньогрецький драматург, автор трагедій, який володів великою бібліотекою в Афінах.

79)… Aul. Gell., VII (VI), 17. 1.

80)…Ксеркс (Хшаяршан). Перський цар династії Ахеменідів. Правив в 435 – 465 рр. до н. е. В 480 році до н.е. з величезним військо вторгся до Греції, захопив і спалив Афіни. Бібліотека Пісістрата, забрана ним до Персії, зберігалась у храмі Афіни, на місці побудованого пізніше Парфенону.

81)…312 р. до н.е.

82)… Селевк Нікатор ( біля 358 – 281 рр. до н.е.). Полководець Олександра Македонського, що отримав після смерті царя в управління Сирію, Месопотамію, Малу Азію і весь Схід до Індії. Засновник династії Селевкидів.

83)…Луцій Корнелій Сулла (138 – 78 рр. н.е.). Римський полководець, згодом захопив владу і одноосібно правив Республікою. Під час війни з понтійським царем Мітрідатом VI, що окупував Грецію, в 87 р. до н.е., зайняв з військом Афіни, розграбував місто і вивіз здобич до Риму. Крім конфіскації бібліотеки Пісістрата, Суллі приписують зруйнування Академії і Лікею.

84)… Павсаній (ІІ ст. н.е.) Грецький мандрівник і письменник, що створив докладний «Опис Еллади», путівник по головних містах і храмах материкової частини Греції.

85)… Paus., I, 18, 9.

86)…Публій Елій Траян Адріан (76 – 138 рр. н.е.) Римський імператор, який правив з 117 року до н.е. На відміну від свого попередника Траяна, не проводив завойовницьких війн, хоча подавляв повстання (зокрема в Іудеї), об’їхав майже всі провінції Імперії, заклав багато храмів і громадських будівель. При ньому переживають повний розквіт Мусей і Бібліотека в Олександрії. Адріан прикрасив величними будівлями Афіни, одна з яких – бібліотека, яка носила його ім’я. Крім афінської бібліотеки, Адріан зібрав і власну бібліотеку на імператорській віллі у Тібурі. (нині Тіволі, неподалік від Риму).

87)…Храм Юпітера (Зевса) Панеллінського і бібліотека Адріана знаходяться в центрі Афін, в кварталі Монастіраки. Разом з бібліотекою Цельса в Ефесі (Мала Азія) і архітектурними фрагментами бібліотеки в Тібурі, ці руїни дають нам уявлення про те, який вигляд мали античні бібліотеки.

88)… Athen., I, 4, Зb.

89)…Філософ, учень Арістотеля, який вже згадувався у попередній главі.

90)…Аплеллікон Теосський (рубіж ІІ – І ст. до н.е.) Уродженець Теоса (Мала Азія), афінський купець, один із найбагатших людей міста, збирач, книговидавець і торговець книгами.

91)…Тираніон Грамматик (І ст. до н.е.) Грецький учений-філолог, під час війни римлян з Мітрідатом взятий в заручники і привезений до Риму, де він отримав громадянство і навчав грецькій мові. В числі його учнів був географ Страбон.

92)… Athen., I, 4, Зb.

93)… Plut. Sull., 62.

94)… Zonar. Epitom. XIV, 2, 25-30. Іоанн Зонара (ХІІ ст. н.е.) Високопоставлений візантійський чиновник, згодом – монах, який жив у монастирі Св. Глікерії на Мармуровому морі, богослов і церковний історик, автор всесвітньої хроніки, що починається від створення світу до 1118 р. н. е. Його праця носить назву «Епітома історій» (букв. – «Скорочення історій»), оскільки більша частина хроніки являє собою скорочений переказ творів грецьких і римських істориків.

95)… Cedren. Comp. hist. Р. 351, 5-10.

96)…Флавій Василіск Август (помер взимку 476/477 рр. н. е.). Візантійський вельможа, захопив владу в Імперії в 475 р. н.е., скинувши з престолу імператора Зенона. Після півторарічного царювання був, у свою чергу, скинутий Зеноном, що втік з ув’язнення і заморений голодом в одному із замків малоазійської провінції Каппадокія. Пожежа, що сталася на початку його правління, тлумачилась як погане знамення.

97)…Фракія. Історична область розселення фракійських племен, яка включає в себе нинішні області Північної Греції, Болгарії і європейської частини Турції. Також – римська провінція, на території якої знаходилося древнє місто Візантій, який дав ім’я Візантійській імперії. З 324 року н.е. місто, перейменоване в Константинополь, стало імперською столицею.

Вільний переклад КАЛЛІСТРАТА.

Бельгія, 1602