Вайб НЕ ПАРА
Харчувалась раніше я Потапа обіцянками ніжними,
На ліанах у «джунглях» гойдалася від куражу.
Як бананів об’їлась (видно, не совсем они были свежими),
Тож заснула й прокинулась я з кістою — тепер всіх вражу (я правду говорю!).
Тож я помітив, що не посміхалося тобі, як ти виходила із «Ройс»,
Того що, мабуть, з вечора до ранку тусувалась у дорогому казино.
Вдалося гайнути мимо охорони ввечері, і не збагнула,
Що роздивлюся у кібеті я твоїй- і це була під’язикова ранула!
Всі зуби твої були як графіті,
Ну як я міг заразу таку зустріти?
Може, іноді буваю я і не права,
Але сказала цього вечора йому такі слова:
«Як ти не крути, але ми не пара, не пара,
В мене є кіста і з нею я чимала, чимала!
Як ти не крути мене домогтися, стежки наші розійшлися — схаменися,
Ми з тобою не пара, придивися, тож і відчепися!»
Тепер Потап селянською співає,
А Настя — городською.
Такий собі не до дует у них виходить
З розбитою судьбою.
В.С.Курзанцев
