Божевільна, грішна думка…
Буйною, хмільною, квітучою весною запаморочливого вечора божевільна, грішна думка ввірвалася у його спокійне, статечне життя. Спочатку її відганяв, жахався фантазіям, намагався не думати чи аналізувати свої вчинки, але пізніше звик до її присутності та знайшов їй виправдання. І тоді вирішив, що до цього часу його існування було безцільне, бліде та беззмістовне. Все перекреслив, зруйнував… і залишився один. Чому? Тому, що буйною, хмільною, квітучою весною запаморочливого вечора божевільна, грішна думка ввірвалася у його спокійне, статечне життя.
21.43
