Класика
150 слів
Вона любила слухати музику під настрій.
Обожнювала Шопена «Весняний вальс» - саме таким був її характер.
У моменти радісного збудження з її вікна чулися ноти «Шторму» Вівальді.
Сум тонко видзвонював клавішами в «Адажіо» Баха чи «Лакрімозі» Моцарта.
Щастя пульсувало з усмішки сороковою симфонією того ж-таки Моцарта. Музика одного композитора знімала з неба зірки протилежних відчуттів.
В час душевного розслаблення серце вступало в ритм надзвичайно мелодійної і чарівної «Маленької прелюдії» Баха.
Щаслива інтрига і таємниця так і била з прихованої скрипки «Зими» Вівальді.
В один чарівний весняний день раптово зайшов Він.
- Що ти слухаєш?
Її очі не помітили незадоволення на його вустах...
- Рахманінов «Ніжність».
Гарячі чаруючі очі звелися в пошуках розуміння.
- Хе, класика!
З презирством кинутий смолоскип на чудовий ліс почуттів, що вона так довго ростила, заглушив стукіт віддалених кроків.
Того вечора з її вікна линула єдина музика, що її підтримувала і заспокоювала у найважчі хвилини – «Аvе Маrіa»...
