Понеділок
з рубрики / циклу «Казки»
Понеділок розтулив очі і зітхнув. Виспатись усе ж не вдалося. На стіл з полиці зіскочив Будильник.
- Ну чого тобі? Дай ще поспати! – благально зітхнув Понеділок і натягнув ковдру на голову, яка сильно боліла після веселих вихідних.
Будильник, знаючи, що будити хазяїна ловами даремно, просто вихлюпнув йому на голову склянку води. З-під покривала показалась сердита мокра голова. Він сказав би щось, та його погляд впав на годинник. До початку робочого дня лишалось лише 20 хвилин...
Наспіх проковтнутий бутерброд, певне, приносив малу користь для шлунку, але на більше часу не вистачало. Понеділок зітхнув, згадавши смачні мамині пундики, але про такий делікатес лишалося тільки мріяти.
А ще Понеділок згадав, що забобонні люди вважають цей день нещасливим. Він таким наче не був, але сьогодні треба здати звіт, який не встиг потрапити на стіл директора в потрібний день - в п’ятницю.
От би не було понеділків!
І раптом перед ним постала картина: в тижні лише 6 днів. Люди менше втомлюються, але і менше встигають робити.
Вони замість відпочинку працюють і на вихідних. Такими ж сонними і замученими встають зранку в вівторок. І тоді цей день стає нещасливим...
Понеділок згадав, як колись по телевізору слухав лекції психолога. Той стверджував, що Понеділок є нещасливим, бо за вихідні люди відвикають від робочого часу...
«Який же вихід?» - зовсім засмутився Понеділок і ледь не гепнувся головою об стовп.
- Обережніше! – почув він писклявий голосок.
Спершу понеділку здалося, що з ним розмовляє стовп. Але потім помітив невеличкого гномика в коричневому каптурі.
- Ти хто? – спитав Понеділок. В його очі зараз спокійно могла б в’їхати вантажівка.
- Я – твій буденний Тонус. От, шукаю тебе вже стільки годин... А тому не міг знайти, бо Панночка Лінь з вихідних заблокувала усі мої навігатори! – і гномик спересердя стукнув по тугому портфелику, що був у нього в руках. Там щось запіпікало і стихло.
Гномик спритно скочив на портфель Понеділка і витягнув з одного з відділень мале дівча такого ж зросту, як він сам. Зім’яте плаття, заспані очі і глузлива посмішка не лишали сумнівів щодо її імені.
Лінь зникла, а замість неї в кишеньку заліз Тонус. Понеділок відчув бадьорість і прилив сил. Вже з кишеньки гномик йому гукнув:
- А робив би зарядку і не відлежувався б до обіду на вихідних замість заняття спортом – взагалі Лінь не лізла б!
Понеділок, що вже трохи відійшов від дива, зітхнув і подався на роботу.
