Петрикові пригоди
Четвертий розділПрогалина в плані, або підступ Миколи Лютого
Пролунав дзвінок. Друзі чимдуж побігли в клас.
Після уроків вони вирішили «зібрати інформацію» про свого «новоспеченого ворога».
У Вані був «Інтернет». А у Дар’ї: записник з усіма фотографіями та іменами всіх жителів міста Київ. А у Петі телефонний довідник жителів міста.
Друзі жили на вулиці Богдана Хмельницького, але з різних її боків.
Зустрілися всі, звичайно, у Вані. Для збирання інформації про «хулігана» залучили маму та тата Вані: Марину - спокійного флегматика, вчителя алгебри (бо, іще погано вміли читати) та Дениса - татка з гумором, як і син (бо насправді «Інтернет» був його).
Друзі працювали з годину і були задоволені результатом:
Ім’я: Микола;
Прізвище: Лютий;
Клас: Другий;
Живе: Вулиця Богдана Хмельницького;
Вигляд: Високий хлопець, чорне волосся, зелені очі;
Номер телефону: 97-57-23-217;
Народився: 25.07.2004.
Друзі впевнено пішли в школу .Але сталося не так, як гадалося:
По-перше, вони запізнилися на хвилину;
По-друге, вчителька сказала, що Петрику потрібно буде зайти в учительську.
І добавила:
– Будеш тепер знати, що буде коли штовхатимешся!
І написала в щоденнику: «Поведінка 2» .
І тут Ваня розповів все що було насправді .
– Звучить правдоподібно, але у вас немає доказів.
– Е-е-е…, – почав був Іван.
– Ні, докази є, – підвелась Дар’я і показала шишку, яка в неї утворилась від падіння.
– Гм, – сказала вчителька. І вийшла з класу.
Повернулася через хвилину з «хуліганом».
Сьогодні в них відмінили уроки по випадку Н. П., а Миколиних батьків викликали в школу.
Друзі раділи: вони перемогли!!! Але вони не знали, настільки Микола мстивий…
літо 2011