Біографія Тодося Осьмачки
Тодось Осьмачка – один з кращий письменників, поетів початку XIX століття. Він був членом багатьох літературних угрупувань, дружив з головними персонами української літератури свого часу. І творив, оспівуючи українську культуру, історію, життя простого люду, сільські негаразди. За що і мусив емігрувати, не затримуючись на довго на жодному материку. Але це не зупиняло потягу до творчості, що прекрасно показує його біографія.
Хронологічна таблиця, скорочено.
3 травня 1895 р. |
У с. Куцівка (Черкаська обл.) народився Теодосій Степанович Осьмачка. |
1916 р. |
Призваний в російську армію для участі у Першій світовій війні. Після війни працює вчителем. |
З 1920 р. |
Інструктор з підготовки працівників освіти в місті Кременчук. |
1920-1925 рр. |
Осьмачка студент Київського інституту народної освіти. |
1922 р. |
Виходить перша збірка віршів Т. Осьмачки «Круча». |
1925 р. |
Друга збірка поезій «Скитські вогні». |
1929 р. |
Третя збірка «Клекіт». |
1930-1932 рр. |
Мешкає на Кубані. |
1933 р. |
Тодось Осьмачка арештований. Пробує емігрувати з СРСР. |
1942 р. |
Переїздить до Львова. |
1943 р. |
Збірка «Сучасникам». |
1944 р. |
Емігрує до Німеччини. |
1947 р. |
Поема «Поет». |
1948 р. |
Переїжджає до США. |
1951 р. |
Теодосій Степанович дописує повість «План до двору». |
1953 р. |
Збірка поезій «Китиці часу». |
1954 р. |
Книга «Із-під світу». |
1956 р. |
Повість «Ротонда душогубців». |
6 липня 1961 р. |
Письменника зненацька охоплює параліч під час останньої подорожі до Мюнхена. На лікування Теодосія Степановича перевозять до США, де він проходить реабілітацію в психіатричній клініці біля Нью-Йорку. |
7 вересня 1962 р. |
Тодось Осьмачка помирає у віці 67 років так і не оправившись від хвороби у м. Лонг-Айленд. Похований письменник на православному кладовищі святого Андрія Саут-Баунд-Брук в США (штат Нью-Джерсі). |
Хронологічна таблиця Тодося Осьмачки скупа на життєві кроки, наче скорочена, але сильна на творчі потуги. Збірки змінюють повісті, а повісті – книги. Письменник постійно творить, переїздить, без змоги зупинитися. Лиш хвороба спинила поета, закінчивши непростий, але такий рішучий літературний шлях майстра слова.