24.07.2012 16:14
-
219 views
    
rating 5 | 6 usr.
 © Ірина Затинейко-Михалевич

Мить

Годі фантазувати… Годі… Ось стою – перед Тобою… Така, як є, як бачиш…!? А Бачиш? Чи і далі не очима дивишся на мене? Годі марити ночами про мою присутність... Та схаменися Ти!

Тільки не кажи нічого зайвого  каламбурного! Не заговорюй мить банальною привітністю, чи вишуканими цитатами  вкрадено-чужими. Вона ж бо така коротка.  Мить…  Все це  знаю наперед – нічим  Ти зараз вже не здивуєш.

Треба бодай встигнути хоча б ковтнути кавалок запаху «твогомого»,   видивитись безодню змучено-спустошених-сумних очей Твоїх, вицвілих од часу «без мене-одинокого». Треба встигнути набутись в новій ролі «неприступної», «чужої Тобі»… І як личить перехожим беземоційним людям, піти поспішно далі, не обертаючись… Не обертаючись?

Ниці хвилини відведені для випадкового зіткнення. Як розпорядитись ними, аби збагнути незбагненне? Я знаю – треба вимкнути слова… Особливо ті – заїжджені, протерті до дирявості, слова нестерпні… Тільки нам відомі! І пам`ять вимкнути…Обовязково її.

Мовчи! І плач – як істинний чоловік! Хоч захлеснися – тільки не промов, чого насправді зараз потребуєш. Аж черевики Твої, вилизані до блиску, намокріли від горохових сліз! Ох – яка розкішна мить: начинена стражденним оклично-запитальним мовчанням і чоловічими слізьми!

А мить… Це ж мить лише – пішла собі наздоганяти інших «недосяжних»….

Публікації: Ірина Затинейко-Михалевич

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 24.07.2013 09:49  Олена Вишн... 

Дуже класно!
Емоції предали вдало - я прониклася Вашими почуттями :) 

 26.07.2012 11:20  © ... => Деркач Олександр 

спасибі, пане Олександре) 

 25.07.2012 20:22  Олександр ... 

класно, і все це в одну мить. сподобалось 

 25.07.2012 20:08  Деркач Оле... => © 

Гарно і вдало найдені слова для такої ситуації 

 24.07.2012 18:42  © ... => Крісман Наталія 

дякую, що підхопили римою))) у такі необережні зустрічі - напевне вже нічого не належить людям 

 24.07.2012 18:31  Крісман На... 

Яка бентежна мить, а може й безбережна,
а ще необережна, невловлена ніким...
У цю безумну мить чи щастя нам належить
без вигадок-обмежень? думки пливуть такі... 

 24.07.2012 17:44  Володимир ... => © 

Більше того, я впевнений що дуже можливо, просто мені цікаво яким способом це зробила ти :) 

 24.07.2012 17:41  © ... => Володимир Пірнач 

а Ти гадаєш, що до сліз довести чоловіка неможливо?))) ... 

 24.07.2012 17:37  Володимир ... => © 

Класно погралася з емоціями, мені сподобалось)
Як же ти його так довела до сліз? аж цікаво..
Плюсую.