Магія слів
з рубрики / циклу «ПРИТЧІ»
Слова приносять біль в невдалу фразу,
А мовлені з добром – дарують крила.
Через чимало літ одного разу
Свою знайому давню я зустріла.
Була знайома чесна без потреби,
Гукнувши навздогін, не знати нащо:
– Змінилась ти! З колишніх літ від тебе
Волосся залишилося, хіба що…
Гукнула не зі злості, зрозуміло,
Так просто, аби що-небудь додати.
Брела я вдаль, а з пліч моїх скиміло
Волосся, без провини винувате…
І ще з одною здибатись прийшлося
За мить якусь. Та посміхнулась лише:
– Літа минають, а твоє волосся
Ще, бачу, з часом стало чарівніше!
Здалось, що з її посмішкою в фразу
Враз вітерець заплівся легкокрило
І зніс аж до небес у хвилях часу!
А вслід волосся гордо майоріло.
